Хмари роками «рятували» Землю від перегріву: чому тепер усе може змінитися
Збільшення площі низької хмарності протягом останніх десятиліть частково стримувало глобальне потепління. Такі хмари відбивають сонячне світло й охолоджують планету, однак у майбутньому цей механізм може змінитися та прискорити нагрівання Землі.
Про це свідчить дослідження Грегорі Чезани та Ассії Аруф із Колумбійського університету, пише New Scientist.
Вчені оцінили зміни площі низьких хмар від початку супутникових спостережень 1979 року.
Хмари можуть як охолоджувати, так і нагрівати планету. Тонкі хмари у верхніх шарах атмосфери затримують тепло, тоді як щільні низькі хмари відбивають сонячне випромінювання.
Дослідники встановили, що від 1979 року розширення низької хмарності збільшило обсяг енергії, яку Земля відбиває у космос, на 0,32 ватта на квадратний метр. Для порівняння, діяльність людини нині нагріває планету приблизно на 2,72 ватта на квадратний метр.
«Хмари фактично протидіють потеплінню», — пояснив Чезана.
У східній частині Тихого океану площа низьких хмар збільшувалася приблизно на 0,18% за десятиліття. Це пов’язують із повільнішим нагріванням цього регіону та атмосферними умовами, які допомагали хмарам існувати довше.
Водночас учені очікують, що східна частина Тихого океану почне нагріватися швидше. Тепле сухе повітря може зменшити кількість низьких хмар і послабити їхній охолоджувальний ефект.
Ознаки цього процесу вже могли з’явитися. Дослідники встановили, що від 2003 року низька хмарність у світі скорочувалася, а прискорення глобального потепління може бути частково пов’язане саме з цим.
За словами вчених, якщо тенденція до розширення низьких хмар зміниться на протилежну, глобальне потепління може додатково прискоритися.
Почитати ще:
