Панічна атака відступить за секунди: секретна дихальна техніка спецназу США
Сучасні програми підготовки астронавтів, спецпризначенців та елітних спортсменів базуються на двох специфічних дихальних протоколах, які здатні повністю зупинити панічну атаку всього за кілька секунд. Замість спроб мислити позитивно ці тілесні техніки фізично перезавантажують нервову систему через прямий вплив на блудний нерв і стовбур головного мозку.
Про це пише SpaceDaily.
Фізіологічне зітхання і «квадратне» дихання
Перший і найпопулярніший метод — це фізіологічне зітхання, яке передбачає звичайний вдих через ніс, коротке додаткове дотягування повітря перед повним заповненням легень і дуже тривалий повільний видих через рот. Цей дихальний патерн люди часто роблять несвідомо під час переходу від сильного стресу до спокою або уві сні, проте його свідоме застосування призводить до стрімкого падіння фізіологічних сигналів збудження організму.
Друга техніка, відома як «квадратне дихання», складається з чотирьох рівних етапів: вдих протягом чотирьох секунд, затримка дихання на чотири секунди, видих такої ж тривалості та пауза з порожніми легенями ще на чотири секунди. Цей метод був адаптований з бойових мистецтв колишнім командиром спецназу ВМС США Марком Дівайном і нині активно використовується кандидатами в астронавти NASA та європейськими військовими.
Чому ці техніки діють миттєво
Головна перевага цих методів полягає в тому, що вони працюють на базовому фізіологічному рівні та взагалі не потребують від людини усвідомлених роздумів. Довгі повільні видихи механічно уповільнюють серцебиття, після чого стовбур мозку миттєво зчитує цей сигнал як відсутність безпосередньої загрози для життя і запускає процеси відновлення.
Клінічні випробування за участю дорослих пацієнтів довели, що щоденне виконання цих коротких практик покращує настрій і знижує тривожність ефективніше, ніж класична медитація. Під час сильної паніки когнітивний апарат людини працює найгірше, тому саме тілесні інструменти дозволяють повністю оминути заблокований розум.
«Причина, через яку жоден з цих методів не потребує позитивного мислення, полягає в тому, що втручання відбувається не у префронтальній корі, яка керує свідомою думкою, а безпосередньо у стовбурі мозку», — пояснюють дослідники.
