Вважала симптоми наслідками пологів: у жінки знайшли 22 метастази в печінці

Звичайний біль під правими ребрами, який спочатку здавався наслідком фізичного перенапруження, виявився симптомом небезпечного захворювання. У 38-річної британки Ліанн Девіс-Грасснік діагностували рак товстої кишки четвертої стадії з метастазами в печінці. Лікарі виявили там 22 пухлини, найбільша з яких сягала 15 см.
Про це повідомляє egeszsegkalauz.
Перші тривожні симптоми жінка помітила через кілька місяців після народження сина. Вона пояснювала втому недосипанням через догляд за немовлям, схуднення — поверненням до ваги до вагітності, а зміни випорожнень — післяпологовими процесами. Про свою історію Ліанн розповіла виданню, на яке посилається матеріал.
Біль під ребрами списувала на догляд за немовлям
Перші незвичні відчуття з’явилися під час сімейної відпустки на грецькому острові Корфу. Ліанн, яка раніше любила прогулянки та активний відпочинок, почала відчувати біль під правою реберною дугою навіть після нетривалої ходьби.
Жінка не надала цьому особливого значення. Її синові тоді було чотири з половиною місяці, тому вона часто носила дитину на руках і припускала, що просто перенапружила м’язи.
«Однак після повернення до Лондона біль посилився. Одного ранку Ліанн прокинулася з настільки сильним гострим болем, що їй було важко підвестися з ліжка, сісти й навіть ходити. Її дружина Емма, яка навчалася медицині, оглянула жінку та звернула увагу на симптоми в ділянці печінки. Вона наполягла на терміновому зверненні до лікарні», — йдеться у матеріалі.
Додаткові обстеження: що саме призначили жінці?
У приймальному відділенні лондонської лікарні King’s College Ліанн зробили аналізи крові. Результати показали відхилення в показниках роботи печінки.
Спочатку медики припускали, що жінка може повернутися додому, а ультразвукове дослідження пройти амбулаторно через три-чотири тижні. Проте Ліанн відмовилася їхати додому через сильний біль і наполягла на подальшому обстеженні. Її дружина також підтримала це рішення.
Протягом наступних двох днів лікарі провели додаткові аналізи та візуалізаційні дослідження. Вони виявили зміни в печінці. Спочатку медики навіть розглядали можливість зв’язку проблем із нещодавньою вагітністю. Однак під час консультації зі спеціалістом із захворювань печінки подружжя почуло значно страшніший висновок. Лікар повідомив, що хіміотерапію потрібно розпочинати якомога швидше.
Подальші обстеження підтвердили рак товстої кишки, який уже поширився на печінку. Загалом там виявили 22 метастази, найбільший із яких мав 15 сантиметрів.
Почувши про четверту стадію раку, Ліанн пережила сильну фізичну реакцію: у неї почалися нудота, блювання та прискорене дихання. Жінка не могла повністю усвідомити почуте.
Понад 60 курсів хіміотерапії та кілька видів лікування
На момент встановлення діагнозу захворювання було настільки поширеним, що видалити всі пухлини хірургічним шляхом лікарі не могли.
За роки лікування Ліанн пройшла 65 курсів хіміотерапії. Також їй проводили імунотерапію, променеву терапію та призначали таргетні препарати, серед яких — засіб, який перешкоджає утворенню нових кровоносних судин, необхідних для росту пухлини.
Спочатку лікування давало результати: новоутворення зменшувалися, а протягом певного часу хвороба не прогресувала. Проте згодом пухлини ставали стійкішими до препаратів, і їхня ефективність знижувалася.
Додаткові дослідження виявили в пухлині генетичну мутацію BRAF V600E. Вона пов’язана з агресивнішим перебігом колоректального раку.
Через втрату ефективності попередніх препаратів лікарям доводилося змінювати схему лікування. На момент розповіді жінка вже проходила п’ятий варіант терапії.
Згодом метастази з’явилися також у легенях і лімфатичних вузлах. Частину новоутворень лікували методом абляції — знищення пухлинних клітин за допомогою нагрівання або заморожування.
Які симптоми раку жінка спочатку не помічала
Після встановлення діагнозу Ліанн переосмислила зміни у своєму самопочутті, які з’явилися ще до сильного болю.
Вона постійно відчувала втому, але пов’язувала її з нічними пробудженнями через грудне вигодовування. Також жінка худнула, однак сприймала це позитивно, оскільки вважала, що поступово позбувається кілограмів, набраних під час вагітності.
Змінилися й звички випорожнення, але Ліанн пояснювала це відновленням організму після пологів.
Усі ці симптоми здавалися їй незначними на тлі турботи про маленького сина.
Водночас серед можливих ознак раку товстої кишки медики називають:
-
тривалі закрепи або діарею;
-
зміну звичного режиму випорожнення;
-
кров у калі або ректальну кровотечу;
-
незрозуміле схуднення;
-
постійну втому та слабкість;
-
біль і спазми в животі;
-
тривале здуття живота;
-
анемію;
-
відчуття неповного випорожнення кишечника.
Такі симптоми можуть виникати й через інші, менш небезпечні причини. Однак якщо вони не минають, повторюються або посилюються, важливо звернутися до лікаря та з’ясувати їхнє походження.
Лікування супроводжується сильними побічними ефектами
Попри тривалу терапію, повсякденне життя Ліанн залишається непростим. Іноді вона почувається достатньо добре, щоб гуляти, займатися садівництвом, виконувати домашні справи та проводити час із родиною.
В інші дні слабкість настільки сильна, що навіть звичайні побутові завдання стають складними.
Особливо важко жінка переносила препарат Lonsurf, який спричиняв сильну нудоту, біль і виснаження. За її словами, побічні ефекти були настільки важкими, що вона почала розуміти пацієнтів, які замислюються над припиненням лікування.
Однак сама Ліанн хоче продовжувати терапію, щоб якомога довше бути поруч із сином.
Лікарі регулярно контролюють її стан. Кожні два тижні жінка здає аналізи крові, зокрема для перевірки онкомаркерів. Раз на 8–12 тижнів їй проводять візуалізаційні обстеження, щоб оцінити ефективність лікування та перевірити, чи не збільшуються пухлини й чи не з’являються нові метастази.
Змінила харчування та намагається більше часу проводити з родиною
Паралельно з лікуванням Ліанн переглянула свій спосіб життя. Наскільки дозволяє самопочуття, вона займається фізичною активністю та змінила раціон на користь рослинної їжі.
За власним рішенням жінка відмовилася від оброблених продуктів, м’яса, молочних виробів і їжі з доданим цукром.
Такі зміни допомагають їй відчувати певний контроль над власним життям у ситуації, коли перебіг хвороби значною мірою залежить від медичних обставин.
Водночас зміна харчування не замінює протипухлинного лікування. Історія Ліанн не є доказом того, що певна дієта здатна зупинити рак.
Важливу роль у житті жінки відіграє психологічна підтримка. Вона не намагається приховувати страх, гнів чи сум, але прагне не дозволяти цим емоціям повністю визначати її повсякдення.
Пов’язані теми Рак
Велика Британія
Почитати ще:


















