Тривога за дітей: чого бояться мами
Діти – наша плоть та кров. А ще, вони – наші почуття, думки, емоції та страхи, зокрема. Почуття нескінченного кохання до нашого чаду іноді шкодить йому, оскільки паралельно викликає невгамовну тривожність. Звичайно, ми не усвідомлюємо, як сильно тривоги за дітей псують нам життя.
Батькам тільки дай привід причепитися: дитина не виспалася або млява через погоду, а ми без кінця перевіряємо її лоба – чи немає температури, чи нам здається, що дитина мало їсть, чи багато спить, чи щоки у неї надто червоні, чи обличчя надто бліде і все в такому дусі. А якщо поставити собі питання, звідки ці норми у нашій голові, то, мабуть, з відповіддю виникнуть проблеми. Адже кожна дитина індивідуальна, у кожного свої особливості. І ці переживання ми самі собі вигадуємо. Але це про фізіологічні особливості. Коли ж справа доходить до особистісних – тут наші тривоги за дітей не вгамувати. Ми мимоволі порівнюємо свою дитину з однолітками. Звичайно, частіше дуже пишаємося і не показуємо цього чомусь. А даремно. Для самооцінки дитини дуже важливою є похвала батьків, зрозуміло, в розумних межах. Але буває, що раптом відмінність від інших дітей, від так званої "норми", насторожує та лякає нас. Як правило - це пов'язано з нашими страхами та комплексами, які ми проектуємо на своїх дітей. Тому задайте собі питання, що саме спричинило тривогу за дитину. Що саме так засмутило, дратувало, розчарувало вас чи викликало якісь інші негативні емоції. Уявіть, якою б ви хотіли бачити ситуацію, і чи підходить це рішення для вашої дитини, а не для вас. Можливо, що ваше ставлення зміниться та полегшить усім життя. Любіть свою дитину просто – без забобонів. Натомість, ви отримаєте, як мінімум, те саме. Що саме так засмутило, дратувало, розчарувало вас чи викликало якісь інші негативні емоції. Уявіть, якою б ви хотіли бачити ситуацію, і чи підходить це рішення для вашої дитини, а не для вас. Можливо, що ваше ставлення зміниться та полегшить усім життя. Любіть свою дитину просто – без забобонів. Натомість, ви отримаєте, як мінімум, те саме. Що саме так засмутило, дратувало, розчарувало вас чи викликало якісь інші негативні емоції. Уявіть, якою б ви хотіли бачити ситуацію, і чи підходить це рішення для вашої дитини, а не для вас. Можливо, що ваше ставлення зміниться та полегшить усім життя. Любіть свою дитину просто – без забобонів. Натомість, ви отримаєте, як мінімум, те саме.
Читайте також: Здоров'я жінки – у здоровому харчуванні
