Міркування про романтичну закоханість
Найчастіше у відповідь ми чули міркування про романтичну закоханість! Наділивши свою обраницю неіснуючими ідеальними рисами, чоловік кидається у вир любові з головою і, як належить істинному лицарю, бажає вести свою принцесу під вінець.«Я хотів одружитися, тому що вона здавалася мені ідеалом, а після року шлюбу перетворилася на некеровану стерву». «Ми закохуємось. Так буває". «Одружився з дурості – закохався». «Жінки – це ж чаклунки! Закохався. Два тижні до весілля бігав в ейфорії, а через десять років почав замислюватися, що мене тоді на це штовхнуло». Бонусом до сказаного вище можна назвати ще кілька причин, які призводять чоловіків до законного шлюбу. Не завжди про це вони готові розповісти вголос. Втомився відбиватися і чинити опір. Захотів доставити радість коханій. Пішов стопами друзів, які вже одружилися. Хотів бути як усі, поділити з друзями їхні нові інтереси. Статеве почуття, соціалізація і т. д. Захотів отримати горде звання «батько», особливо якщо друзі вже хвалиться досягненнями своїх дітей. Нагулявся. Перестало бути цікавим відчуття новизни, захотілося ласки та стабільності. На прохання мами. Заради прописки, квартири, посади, грошей. Щоб заощадити на подарунках, ресторанах та побаченнях. І все-таки найпотужнішим рушійним чинником є закоханість! Всім часом хочеться казки, красивої історії кохання, що завершується обміном кільцями та фатою! Навіть чоловікам...
Почитати ще:
