Валерії Харчишин: я нудний рокер: після репетиції їду додому
Валерій Харчишин та його колеги по гурту нещодавно закінчили роботу над новим альбомом – Supernaton, зняли до нього цілий фільм та готові презентувати на концерті 6 грудня. А поки що між репетиціями Валера намагається частіше бувати вдома з дружиною Юлею та синами Дімою, Женею та Ванею, а також клопочеться по господарству. "На тусовки я майже не ходжу"
Валера, цього року гурту виповнюється 18 років. Підбиваєте підсумки? Будуєте плани? Ми намагаємося не будувати жодних планів, а просто працювати над музикою та отримувати від цього задоволення. Зараз у пріоритеті реліз альбому Supernaton, і всі думки спрямовані у бік нового матеріалу та гастролей на підтримку платівки. Також ми працюємо над новою шоу-програмою для великого концерту 6 грудня у Києві. Він чудовий тим, що ми зіграємо весь новий альбом плюс майже всі хіти. Це 33 треки, за часом – 2-2,5 години. З альбомом ви презентуєте фільм. Чому вирішили зробити відеороботу? Ми довго виношували цю ідею. Планували альбом та хотіли показати, як його записуємо. Насправді найцікавіше відбувається не тоді, коли випускаєш платівку, а саме у студії, коли її записуєш. Ми хотіли показати свою творчу лабораторію: як працюємо в студії і вигадуємо, як до нас приходить натхнення... Чому ви назвав і альбом «Супернація»? У нас в альбомі є пісня Supernaton.; Спочатку ми хотіли зробити її стебною. Але у світлі всіх подій у країні вона набула - і цілком обґрунтовано - серйозного характеру. Ми з хлопцями недовго думаючи вирішили назвати так весь альбом, коли ви працюєте над новою річчю і виникає суперечка, за ким останнє слово? За групою. Іноді ми вирішуємо суперечку банально більшістю голосів. Але для нас насамперед важлива цілісність групи, і думка кожного завжди у центрі уваги. Ви багато гастролюєте та репетируєте. Чи вдається приділяти час сім'ї? Я маю «сімейні дні». Це не закон, але я вирішив, що зможу приділяти сім'ї більше часу, ніж раніше. У суботу та неділю, якщо це не концертний вікенд, я намагаюся бути вдома. Ну і вечорами, після репетицій... Коротше, я домосід. Усі ці покази, тусовки – там ви мене не знайдете, я майже нікуди не ходжу. Я нудний рокер: після концертів та репетицій їду додому. "Це не Меднедь, це Табата!" А на відпочинок улітку вдається знайти час? Цього року важко було вирватися. Правду кажучи, ми з дружиною довго думали, чи витрачати гроші на відпустку, якщо можна купити багато корисного для армії. Але в останній момент вирішили, що наші діти мають побачити море. Торік у нас не вийшло, ми відпочивали лише позаминулого. У Криму, до речі. Два роки пропускати та залишити дітей без моря – це було б злочином. Тому ми повезли дітей подалі на гарний острів у Хорватії. І там провели всією сім'єю два чудові тижні. Ви робите якусь роботу по дому? Вас можна застати на кухні, у фартуху? Звісно! Вчора півдня прибирав на задньому дворі нашого будинку, зробив багато корисного. Здебільшого я роблю важку фізичну роботу. Але й на кухні буваю інколи. Я готую їжу собаці та коту. (Сміється.) Нічого серйознішого вам не довіряють? Як усі чоловіки, я готую м'ясо та рибу. І це виходить у мене найкраще. Але я давно не готував, хоч вмію і, зізнаюся, роблю це добре. Хто ще живе у вашій сім'ї, крім вас, дружини та дітей? У нас живе цуценя. Йому чотири місяці. Щоправда, його важко назвати цуценям: воно важить уже 20 кг. Це бернський зеннен-хунд. Звати Барні. Коли я його приніс, няня кричала: «Це ж не собака, це ведмідь!» Ваня, молодший син, образився і сказав: «Це не мідь, це табата!» А кіт звичайний, очеретяного забарвлення. Він стежить за порядком у дворі: прибирає всіх мишей, кротів. Його звуть May, Ваня назвав. Це було єдине, що він зміг сказати, - "Мяу" у нього не вийшло, так що тепер у нас May живе. Йому шість місяців, але це справжній хижак. Завдяки йому у нас у дворі не водиться нічого, крім Барні та самого May. Хтось із ваших синів виявляє інтерес до музики? Думаю, двох старших для музики та співу втрачено. (Сміється.) Діма – філософ, а середній, Женя, буде вченим – так він заявив. Він сказав: «Я буду вченим і колись винайду машину часу». Він прокидається вранці і запитує: «Тату, там ніхто, бува, ще не винайшов машину часу?» Надія лише на молодшого. Мені здається, співатиме він, - він уже це робить регулярно. Чим вас вражають ваші діти? Напевно, для кожного батька його діти – найрідніші, найдивовижніші та найкрасивіші. Кожен вчинок, який роблять Женька, Ванька чи Діма, дивовижний. Тому я не можу точно сказати, чим саме – всім! Тим, що вони є, і що вони мої діти. Опишіть свій досконалий день. Мій ідеальний день - це якщо я вчора написав собі, що маю зробити, і, наближаючись до кінця розпланованого дня, розумію, що я встиг усе. Важливо, що день закінчився хорошим концертом, гарною репетицією, прозвучала нова пісня або текст, який я написав. Щастя з цих дрібниць і складається. Він не має меж. Ти щасливий через те, що в тебе сьогодні залагодився день. Ти встиг на роботу, зробив щось добре для когось. Коли щось ладнається і йде за планом – ось це і є, напевно, щастя. котрий я написав. Щастя з цих дрібниць і складається. Він не має меж. Ти щасливий через те, що в тебе сьогодні залагодився день. Ти встиг на роботу, зробив щось добре для когось. Коли щось ладнається і йде за планом – ось це і є, напевно, щастя. котрий я написав. Щастя з цих дрібниць і складається. Він не має меж. Ти щасливий через те, що в тебе сьогодні залагодився день. Ти встиг на роботу, зробив щось добре для когось. Коли щось ладнається і йде за планом – ось це і є, напевно, щастя.
Почитати ще:
