Вчимося розслаблятися
Постійна дія стресових факторів «вибиває» людину з колії, заважає жити, руйнує здоров'я. Цілком усунути ці фактори неможливо, але чи не можна захиститися від них? На запитання відповідає лікар, педагог та психолог, автор кількох книг та керівник тренінгів з релаксації та гармонізації людини М.Я. Кельмович.
Взагалі кажучи, стрес– це вічна проблема. Але зараз, особливо в наших північних краях, сформувалося середовище, дуже складне для виживання. На важкі кліматичні умови (сиро та холодно, мало світла та кольору) та погану екологічну ситуацію наклалися численні соціальні, економічні, психологічні проблеми. Якщо людина, особливо літня, не дуже здорова, з не дуже міцною нервовою системою, просто живе в таких умовах, вона потрапляє в простір ризику, виникають проблеми зі здоров'ям, з психікою, соціальні, фінансові... Навіть на льоду частіше падають люди, перебувають у стресі. До стресових умов треба пристосовуватися, а отже, потрібні засоби захисту, які ми можемо протиставити ворожому середовищу. Одним із найефективніших інструментів є релаксація. Це потенційна енергія, яка потім перетворюється на енергію будь-якого життєвого руху. Частково ми запасаємося нею під час сну, прогулянок на природі. Але можна робити це цілеспрямовано і послідовно, щоб потім використати накопичену енергію у житті. Однак склався стереотип, що успішно діяти можна лише при напрузі... Це, в принципі, не так. В екстремальних ситуаціях ми одразу бачимо, що людина, яка включається рівно настільки, на скільки потрібно, діє набагато ефективніше, ніж та, хто напружена. Скажімо, якщо диспетчер аеропорту буде занадто напружений, він рано чи пізно припуститься помилки. Він має бути дуже уважним, сконцентрованим, «включеним», але не напруженим. Ефективні дії пов'язані з умінням людини перебувати у стані релаксації. До того ж, релаксація - це колосальний резерв здоров'я. Якщо хворіє якийсь внутрішній орган, то певному місці тіла виникає вузол м'язового напруги. Те саме - при психічному напрузі чи переживанні (кривда, гнів тощо.). А релаксація – це мимовільне звільнення м'язів від напруги. Як же освоїти релаксацію? На жаль, ми не можемо «зробити» релаксацію, бо будь-яка дія – це одразу напруга. Хитрість полягає в тому, щоби запустити процес релаксації і при цьому нічого не робити. Тобто треба натиснути на якусь кнопку, щоб процес пішов сам. Відповідно, всі вправи, пов'язані з релаксацією, це спроба знайти цю «кнопку» і запустити процес. Кнопкою може бути тілесне відчуття. Наприклад, ми легко розминаємо м'язи руки – щоб увага «зачепилась» за це відчуття. Зробивши таке розминання однієї руки протягом 30 секунд - 2-3 хвилини, ми можемо потім заплющити очі, звернути увагу на цю руку і дати їй завдання розслабитися. Отже, спочатку ми легко розім'яли одну руку, потім другу, по 2-3 хвилини, а потім із заплющеними очима розслабляємося теж по черзі: одна рука, інша... Важливо відчути не лише кінцеве відчуття розслаблених м'язів, а й процес розслаблення, коли напруга тане і м'язи звільняються. А далі процес уже піде. Його можна перенести на ногу, злегка розім'явши, так само розслабити другу ногу, помасажувати і розслабити шию і т.д. Як треба займатись? Бажано робити це хоча б 3-5 хвилин, але щодня краще 2 рази на день. Поза має бути зручною. Можна спочатку робити сидячи, потім у положенні лежачи на килимку на підлозі. Важливо, щоб було тепло, комфортно та ніщо не відволікало. Якщо хочете, вимкніть світло, увімкніть тиху приємну музику. Але головне – це знайти «кнопку». Якщо ж ви навчитеся досягати глибокої релаксації (на це потрібно хвилин 10-15) за допомогою методів відчуття тепла, тяжкості тощо, то ефект буде ще більшим. У глибокій релаксації йде відпочинок і накопичення сил, а роблячи її регулярно, ви позбавляєтеся проблем, навіть хвороб. Це потужна відновлювальна процедура.
