Пісок для розвитку дитини
М'який, плинний, мінливий - звичайний пісок допомагає налагодити зв'язок із нашою внутрішньою дитиною, у цьому допомагає пісок для розвитку дитини
. Я сіла біля пісочниці, опустила руки в пісок і прикрила очі. Я перебирала шорсткі піщинки, і в якийсь момент відчула, що пірнула вглиб себе. В мені прокинулися спогади, народжувалися нові слова та емоції, я якось інакше відчула своє тіло – і раптово знайшла відповіді на важливі питання, які мене на той момент хвилювали». Так розповідає про свій перший особистий досвід пісочної терапії психолог Тетяна Груша. Згодом вона пройшла професійне навчання цього методу і зараз застосовує його у своїй практиці як з дітьми, так і з дорослими. У чому сила пісочної терапії?
Депресія Юнга
Пісочниця – дуже важлива частина дитинства кожного з нас: тут створювалися та руйнувалися замки, розігрувалися іграшкові баталії, тут ми вчилися відстоювати свою територію та співіснувати з оточуючими. Ігри в піску буквально «вшиті» на згадку про наше тіло. Тому навіть коли ми стаємо дорослими, особливий вплив піску на нашу психіку зберігається. Нерідко саме піскова терапія допомагає налагодити зв'язок із несвідомим та допомогти у випадках, коли інші методики менш ефективні. Серед науковців цю особливість першим помітив Карл Юнг. У 1913 р., коли він переживав глибоку депресію через розрив зі своїм учителем Зігмундом Фрейдом, саме спонтанна робота з піском допомогла йому відновити душевну рівновагу. Пізніше Юнг написав так: «Часто руки знають, як вирішити загадку, з якою інтелект боровся даремно». Трохи згодом англійський педагог Маргарет Ловенфельд використовувала пісочниці для встановлення контакту з проблемними малюками. Як самостійний метод пісочну терапію розробила дитячий психотерапевт та юнгіанський аналітик Дора Кальфф. Її напрацювання і досі застосовуються психотерапевтами в усьому світі.
Читайте також: Народні традиції. Як варити кашу
Створити свій світ
У гарячому сухому піску на пляжі приємно грітися, приносить задоволення бездумно просівати його крізь пальці, а вологий пісок зони прибою - місце для побудови химерних замків і скульптур. Цю особливість використовують і в пісочній терапії. У кабінеті терапевта дві пісочниці: із сухим піском (його називають «акварель») та з мокрим («гуаш»). Клієнт сам обирає, з яким матеріалом йому працювати. «З досвіду можу сказати, що сухий пісок говорить про страх розсипатися, розчинитись, зникнути і не бути. Але ще в цьому матеріалі багато легкості та фантазій, – зазначає Тетяна Груша. - А ось мокрий пісок активізує в людині творчий початок, бажання віддавати та отримувати, самореалізовуватись. Крім столу з пісочницею (до речі, її розміри точно прораховані: 72x57x6, 8 см-саме такий простір повністю охоплюється поглядом і спонукає до дії) в терапії використовуються і різні природні матеріали: шишки, кора, каміння та фігурки. Що більше фігурок, то краще, а клієнт сам вибере, з якими він хоче попрацювати. У мене в кабінеті їх кілька сотень: є і тварини, і люди, і принцеси, і чудовиська, і казкові замки, автозаправки, і банки. З їхньою допомогою людина моделює своє бачення ситуації. Причому якщо у розмові він, керуючись здоровим глуздом, логічно розкладає все по поличках, то в пісочній терапії слова необов'язкові. Ваші руки і тіло самі все розкажуть, а діалог з несвідомим правдивішим і глибшим, ніж докази розуму.
Космічний пісок для розвитку дітей
Як усе відбувається?
Спочатку я мовчки спостерігаю, як людина працює із піском. Чи викидає його, наприклад, із пісочниці (порушення кордонів)? Якщо клієнт біля пісочниці базікає, це свідчить про високий рівень тривожності та страху зустрітися з самим собою. А які фігурки він вибирає та що з ними робить? У пісочниці дозволено все: «вбивати» та закопувати ворогів (діти, та й не тільки вони, на тілесно-несвідомому рівні так зганяють свої страхи та агресію). Потім ми разом аналізуємо думки, почуття та емоції людини. Нерідко він отримує інсайт, побачивши знайому ситуацію як би збоку. А коли в пісочниці панують мир і порядок, людина близька до вирішення проблеми».
Почитати ще:
