Відсутність у дитини бажання вчитися
Ігри скінчилися - настав час братися за розум і всерйоз потурбуватися про успішність у школі, а дитина пручається і не має жодної мотивації до навчання? Насамперед не треба лякатися того, що дитина не хоче вчитися, – ця ситуація знайома багатьом.
Початок шкільної освіти зазвичай є серйозним кроком: вона змушує не тільки звикати до нових умов і способів взаємодії з оточуючими, а й до нової соціальної ролі «школяр», яка так чи інакше несе певну частку відповідальності. Нерідко батьки змушені боротися з постійними відмовими йти до школи та виконувати домашнє завдання. Це не дивно, адже як би оригінально не складалися завдання сучасних програм, вони все ж таки спонукають до розумової праці і часто мають обов'язковий характер. Загрози чи шантаж можуть лише посилити ситуацію – через них у дитини зав'язується асоціація навчання з агресією дорослих та демонстрацією їхнього домінування: «Зробиш уроки – тоді дам тобі планшет!» і т.п. У той же час під час початкової школи зберігаються колишні бажання грати та гуляти з однолітками, а здатність підкоряти бажання волі ще мала. Перша порада для тих, хто зіткнувся з цією проблемою: по можливості мотивувати дитину, і не у формі обміну («Ти робиш домашнє завдання – я купую тобі цю іграшку»), хоча в крайніх випадках доречна і вона, а через пояснення причин яким доведеться відвідувати школу. «Хочеш бути успішним у житті? Мати можливість купити все, що сподобатись і жити як хочеш? Тоді треба здобути освіту». Хоча дитині потрібно постійно нагадувати і показувати, що той, хто займається її освітою на її боці, не варто також одразу виставляти навчання у школі як вимушений захід – нехай краще це буде захоплюючий процес, здатний внести в життя багато нового! Застосування отриманих знань на практиці теж хороша ідея. Нехай дитина сама робить прості покупки, визначає час, пише листи та виконує багато інших цікавих завдань із повсякденного життя, які дають привід розвиватися далі, щоб отримувати видимий результат своїх зусиль. Обов'язково мають бути і вдалі приклади з оточення, на які дитина могла б спиратися, замислюючись про необхідність навчального процесу. Для цього варто вказати на людей, які досягли багато чого у сфері освіти чи життя. До речі, «переслідування за оцінками» теж доречна як мотивація – вона прищеплює прагнення досягати успіху і отримувати похвалу. Слід заохочувати особистісний розвиток дитини у школі та концентрацію на навчанні. Нехай він також має можливість відпочивати, займаючись творчістю, спортом чи тим, що більше подобається. Часто діти надто перевантажуються під час занять, і їм необхідно виплеснути енергію у грі. Вже з дитинства добре прищеплювати любов до дисципліни та чіткого розпорядку дня. Також виконувати домашнє завдання буде легше, якщо буде поставлена тимчасова планка, скажімо, лише півтори години для навчання, потім будь-яка інша активність, потім ще півтори години тощо. Іноді дитина відчуває складності над навчанні, а стосунках з однокласниками чи педагогами, такий випадок вимагає вже глибше підходу. Але якщо навчання спочатку дається важко, це ще не гарант подальших труднощів; - важливі тільки правильний підхід і мотивація! такий випадок потребує вже глибше підходу. Але якщо навчання спочатку дається важко, це ще не гарант подальших труднощів; - важливі тільки правильний підхід і мотивація! такий випадок потребує вже глибше підходу. Але якщо навчання спочатку дається важко, це ще не гарант подальших труднощів; - важливі тільки правильний підхід і мотивація!
Почитати ще:
