Очікування VS реальність чи чому іноді мріяти шкідливо?
Людині властиво мріяти з самого дитинства і до кінця своїх днів. Без мрії втрачається стимул рухатися далі, жити. Але чому іноді мріяти – шкідливо і що з цим робити?
Чому мріяти – це шкідливо?
У дитинстві ми дивилися на світ широко розплющеними очима і мріяли: А от я, коли виросту, буду космонавтом (моделлю, актрисою, директором банку, потрібне підкреслити)», «А коли я виросту, у мене буде… квартира, машина, велика родина , будинок, яхта, собака і т. д. Список дитячих бажань формувався з огляду на навколишній світ (Колі купили собаку; а Маша живе у великому будинку, а не в двокімнатній квартирі; а в телевізорі довгоногі моделі відпочивають на яхті). І ще, звичайно ж, дівчата мріяли про сім'ю: вийти заміж за принца і народити йому лапочку-дочку чи синочка, а може й того, й іншого. Майбутнє уявлялося яскравим та безхмарним. Але ми виросли. Нам виповнилося 25, а потім і 30. Хтось встиг вийти заміж, а хтось досі самотній. Є й такі, хто до 30 розлучився. Із дітьми теж не у всіх вийшло.
Але в той же час новини в соцмережах розповідають про успіхи молодих моделей або юних конструкторів, які досягли успіху та заробили свій перший мільйон. Ось вони купують собі машину та заміський будинок, а потім вирушають у навколосвітню подорож. І все це у 24! У цей момент до нас приходить відчуття безпорадності та розбитих ілюзій. У психології це називають синдромом завищених очікувань, пише storinka.com.ua . Він родом із дитинства, коли ми мріяли про те, що будемо найкращими та першими у всьому. Психологи радять: припинити мріяти про нездійсненне. Бо так і до депресії недалеко. Ілюзорні мрії – це і є завищені очікування. А мріяти треба вміти правильно, рахують психологи. І, звичайно, саморозвиток для досягнення своїх цілей ніхто не скасовував.
