Пластика піхви: цілі, показання, протипоказання, підготовка, ускладнення

Пластика піхви або вагінопластика – це реконструктивні операції, спрямовані на відновлення форми та положення його стінок або зміну внутрішнього обсягу цього органу. Такі втручання відносяться до естетичної гінекології, хоча вони нерідко проводять і за медичними показаннями. При необхідності вагінопластика може комбінуватися з іншими операціями: пластикою статевих губ, цноти, втручаннях на шийці матки.

Які цілі переслідує вагінопластика

Вагінопластика у жінок здатна вирішити кілька завдань:

• Усунення вікових та післяпологових деформацій стінок піхви. Найчастіше при пластику проводять корекцію опущення чи вираженого розтягування стінок вагіни.
• Усунення ускладнень з боку уретри та прямої кишки, пов'язаних із опущенням стінок піхви.
• Відновлення природної (анатомічної) форми піхви, що є актуальним для посттравматичних змін і вроджених аномалій статевих органів.
• Усунення грубих рубців після епізіотомії чи розривів промежини.
• Зміцнення стінок та звуження діаметра піхви. Зазвичай проводиться в області напередодні поліпшення якості інтимного життя.
• Зміна форми вагінального гирла підвищення привабливості жіночих статевих органів.
• Ліквідація опущення та випадання шийки матки, що пов'язано з птозом (провисанням) склепіння піхви.

Грамотно проведена пластика здатна скоригувати вікові, післяпологові та посттравматичні зміни піхви, позбавити жінку супутніх ускладнень та покращити якість її інтимного життя.

Існує й особливий вид пластики – відтворення вагіни із використанням тканин інших органів. Це необхідно жінкам з повною або частковою вродженою атрезією піхви. Операцію також проводять при хірургічній зміні статі в комплексі з іншими втручаннями, що фемінізують, на статевих органах.

Показання для пластики піхви

Операцію рекомендують, якщо деформації органу є дискомфортними для пацієнтки, схильні до прогресії або супроводжуються явною дисфункцією сусідніх органів. Пластична корекція у клініці "La femme fatale" також проводиться за бажанням жінки, дозволяючи значно покращити якість інтимного життя і даючи їй почуття впевненості в собі.

Медичні показання для вагінопластики:

• Опущення передньої стінки піхви, що супроводжується усуненням прилеглої уретри та сечового міхура (цистоцеле). Це призводить до нетримання сечі та дискомфорту при сечовипусканні, сприяє висхідній сечовій інфекції, спричиняє розвиток хронічного рецидивуючого цистоуретриту.
• Опущення задньої стінки піхви, що супроводжується зміною положення прямої кишки (ректоцеле) та труднощами при дефекації.
• Опущення склепіння піхви зі зміщенням донизу матки та прилеглих органів. Це призводить до болю при статевому акті та активних рухах, сприяє повторним мікротравмам шийки матки та венозному застою в малому тазі.
• Звуження піхви, що стає причиною труднощів при інтимній близькості.
• Зяяння гирла піхви з формуванням відкритої статевої щілини, що сприяє інфікуванню та хронічному запаленню вульвовагінальної області.
• Аномалії розвитку статевих органів

У більшості випадків пластика піхви використовується для усунення птозу його стінок і супутніх ускладнень. Найчастіші причини такої проблеми – це ускладнені, повторні чи багатоплідні пологи, вікові зміни інтимної зони, хронічне підвищення внутрішньочеревного тиску чи регулярні неадекватні фізичні навантаження.

Протипоказання

Пластичні операції в інтимній зоні не проводяться, якщо у жінки виявляються загальні протипоказання для хірургічних втручань або ознаки активного запалення в зоні, що оперується. Деякі з цих станів можуть бути усунені або скомпенсовані, що дозволить надалі провести заплановану вагінопластику.

До протипоказань для цієї операції відносять:

• гострий та підгострий період інфекцій будь-якої локалізації;
• декомпенсація наявних у пацієнтки хронічних соматичних та неврологічних захворювань;
• нещодавно перенесені гострі судинні порушення (інфаркт міокарда, інсульт, транзиторна ішемічна атака, прогресуюча стенокардія);
• захворювання крові з порушенням роботи системи згортання;

важкий та середньотяжкий цукровий діабет;

психічні розлади, якщо вони порушують її здатність адекватно приймати рішення чи вимагають регулярного прийому несумісних із анестезією препаратів;

гостра або підгостра стадія вульвіту, вагініту (кольпіту), цервіциту, уретриту;

ЗПСШ та деякі інші інфекції (ВІЛ, гепатит В і С, туберкульоз);

виявлені онкологічні захворювання будь-якої локалізації

Для виявлення протипоказань жінка проходить комплексне передопераційне обстеження, після якого приймається рішення про можливість проведення пластики. За потреби жінці призначається лікування для усунення або корекції виявлених порушень.

Підготовка

Передопераційне обстеження спрямоване на оцінку функціонування життєво важливих органів та системи згортання крові, визначення стану вульвовагінальної області та сечовидільної системи, виключення основних інфекцій. Воно включає:

• загальний аналіз крові з розгорнутою лейкоформулою;
• визначення групи крові та резус-фактора;
• біохімічний аналіз крові; обов'язковий контроль рівня глюкози;
• кров на гепатити В та С, ВІЛ;
• визначення показників згортання крові або коагулограми (рівень тромбоцитів, протромбіновий індекс, фібриноген, час кровотечі/час згортання);
• загальний аналіз сечі;
• ККФ;
• ЕКГ;
• гінекологічний огляд, взяття мазка на онкоцитологію та ступінь чистоти;
• консультація терапевта та за необхідності інших фахівців для висновку про можливість проведення операції та отримання рекомендацій на відновлювальний період.

За кілька днів до запланованої вагінопластики бажано дещо змінити харчовий раціон, виключивши з нього важко перетравлювані та газоутворюючі продукти. Останній прийом їжі має бути не пізніше ніж за 10-12 годин до операції, воду можна пити за 5-6 годин до неї.

При схильності пацієнтки до закрепів їй може бути рекомендований плановий прийом препаратів із проносною дією. Напередодні та в день операції проводиться клізмування для очищення прямої кишки, що прилягає до піхви. Протягом кількох діб слід утриматися від інтимних стосунків і проводити спринцювання (якщо вони були призначені лікарем). Нерідко протягом 5-7 днів до операції рекомендують використовувати вагінальні свічки для профілактики дисбіозу.

Такі заходи дозволять знизити ризик ускладнень від загальної анестезії (наркозу), запобігають зміщенню задньої стінки піхви щільними каловими масами, що скупчилися, знизять ймовірність запалення.

Різновиди вагінопластики

Існує кілька видів пластичних операцій на піхву:

• Кольпорафія – висічення та ушивання вагінальних стінок. Дозволяє зміцнити їх, усунути розтягування та провисання. Залежно від зони основних маніпуляцій виділяють передню та задню кольпорафію, а за рівнем – верхню, серединну та нижню. Це найпопулярніший варіант вагінопластики. При виражених змінах і усуненнях проводять комплексну кольпорафію.
• Зменшення входу в піхву та зони напередодні. У переважній більшості випадків проводиться за естетичними показаннями та поліпшення якості інтимного життя.
• Вагінопексія (кольпопексія) – фіксація піхви та прилеглих тазових органів у положенні, наближеному до фізіологічного. Може проводитись класичним хірургічним способом або лапароскопічно. Вагінопексія показана при вираженому птозі склепіння піхви з опущенням матки, при супутньому цистоцелі та ректоцелі. Але може вона проводитися і за більш легких усуненнях.
• Леваторопластика - зміцнення м'язів, що підтримують положення нижньої частини піхви і стискають гирло. Рідко є самостійною операцією, що зазвичай проводиться в комплексі з іншими видами пластики.
• Кольпоез - операція з відтворення піхви або відновлення його прохідності. Використовується при атрезії, грубих рубцевих деформаціях, зміні підлоги.
• Лазерна пластика – сучасна малоінвазивна альтернатива класичній кольпорафії. Використовується при розтягуванні стінок піхви, опущення легкого та середнього ступеня, не вимагає використання скальпеля та накладання швів. Її називають також лазерним омолодженням.

Обсяг хірургічного втручання та переважний вид операції визначається лікарем. При цьому враховується вираженість змін стінок піхви, наявність супутніх зсувів суміжних органів, вік пацієнтки та ряд інших факторів. При важко вираженому та ускладненому вагінальному птозі нерідко виникає необхідність поєднання кількох методик, причому найчастіше комбінують кольпорафію, вагінопексію та леваторопластику.

Хід операції

Класичні пластичні операції в інтимній зоні проводяться під загальною анестезією (наркозом) або епідуральною анестезією. За потреби жінці додатково можуть бути введені міорелаксанти – препарати, що сприяють розслабленню м'язів. Це полегшує проведення складних комбінованих пластичних маніпуляцій.

При кольпорафії проблемну ділянку вагінальної стінки зводять і фіксують. Після цього слизову оболонку січуть з виділенням клиноподібного або овального клаптя, а м'язи, що підлягають, зміцнюють шляхом ушивання. Операція завершується ретельним зіставленням країв посіченої слизової оболонки з накладенням косметичних швів, що розсмоктуються. Тривалість операції – до 2 годин.

При зменшенні піхви вшивають лише слизову оболонку в області гирла, при необхідності січу грубі рубці після розривів або епізіотомії. Шов зазвичай розташовується по задній стінці піхви. Процедура займає близько 1:00.

Під час проведення леваторопластики основні маніпуляції проводяться на м'язах промежини, відповідальних підтримку тазового дна і стиск гирла піхви. Найчастіше така операція доповнюється передньою кольпорафією. М'язи-леватори зміцнюються шляхом ушивання спеціально розробленими швами, у своїй можуть виділятися з фасциального ложа чи залишатися у ньому. Після завершення цієї процедури проводять пошарове ушивання операційної рани за допомогою матеріалів, що розсмоктуються.

При вагінопексії може використовуватися через піхвовий, проміжний або лапароскопічний доступ. Матку та піхву фіксують до укріплених зв'язків та апоневротичної фасції, до передньої черевної стінки або до спеціальних сітчастих синтетичних (поліпропіленових) протезів. Також за допомогою таких конструкцій може бути проведено армування вагіни, створений каркас, що підтримує промежину. Фіксуючі шви здійснюють нитками, що не розсмоктуються. Тривалість залежить від використовуваної методики та обсягу операції.

На відміну від класичних операцій, лазерна вагінопластика є амбулаторною процедурою, не потребує загального знеболювання та займає 30-40 хвилин. Локальна фототеплова дія активує колагеногенез, що призводить до скорочення та ущільнення стінок піхви. Також покращується стан слизової оболонки, оптимізується її кровопостачання.

Післяопераційний період та реабілітація

Протягом 2-4 днів після проведеної пластики жінка зазвичай перебуває у стаціонарі, після чого виписується під нагляд амбулаторного гінеколога. Відновлювальний період триває близько 2 місяців, протягом цього часу рекомендується дотримуватись певних обмежень.

• Відмовитися від відвідування лазень та саун, прийому гарячих ванн.
• Дотримуватися статевої помірності, а в перші 2 тижні після пластики піхви жінці бажано уникати навіть сексуального збудження.
• Протягом двох тижнів не можна сидіти, щоб уникнути посилення навантаження на м'язи тазового дна.
• Протягом 3-4 тижнів дотримуватись дієти, спрямованої на полегшення перетравлення та профілактику запорів. Причому перші 2-3 дні рекомендується напіврідка їжа.
• Мінімізувати фізичні навантаження (підйом ваги), при цьому рекомендується раннє вставання після операції зі швидким розширенням рухового режиму.

Після операції потрібна ретельна гігієна урогенітальної області. Лікар також може рекомендувати додаткову обробку швів та застосування препаратів для підтримки нормальної мікрофлори піхви.

Можливі ускладнення

Грамотно проведені пластичні операції на піхву рідко супроводжуються серйозними ускладненнями. До найімовірніших небажаних наслідків відносять:

• гематоми у сфері проведених маніпуляцій, кровотеча;
• інфікування післяопераційної рани;
• розбіжність накладених швів;
• зміна чутливості піхви (постійна або тимчасова), зумовлена ​​перетином нервових волокон;
• формування грубих, деформуючих рубців, що спричиняють дискомфорт в інтимному житті;
• ранній рецидив, що зазвичай є наслідком нераціонального фізичного навантаження під час відновлення.

Ризик ускладнень підвищується при похибках на підготовчому етапі, недотриманні рекомендацій лікаря після операції, за умови недостатньої попередньої санації піхви. Певне значення мають також кваліфікація та операційний досвід лікаря, тому пластику піхви переважно проводити у спеціалізованих центрах та відділеннях.

часті питання

Чи може проводитися пластика піхви жінки, що не народжувала, або підлітку?

Вагінопластика нерожаючій жінці проводиться тільки за медичними показаннями. Наприклад, якщо наявні анатомічні дефекти піхви заважають нормальному інтимному життю пацієнтки або позбавляють її можливості дітонародження.

У підлітковому віці вагінопластику не проводять, чекаючи на остаточне формування статевих органів. Винятком є ​​ситуація, коли повна або часткова атрезія піхви стає причиною гематометра (переповнення матки кров'ю) при становленні менструальної функції.

Чи можна народжувати природним шляхом після пластики піхви?

Після проведеної вагінопластики можливе настання та благополучне виношування вагітності, якщо у жінки збережена матці та нормально функціонують яєчники. Перенесена раніше реконструкція та корекція піхви також не є протипоказанням для природного розродження. Але потрібно попередити акушера-гінеколога про рубці, що є на стінці піхви, адже це підвищує ризик розривів при ускладнених пологах. Крім того, жінці слід бути готовою до повторного птозу статевих органів у післяпологовому періоді.

Чи може пластика піхви проводитися під місцевою анестезією?

Ні, класична хірургічна пластика піхви проводиться під загальною чи епідуральною анестезією. Місцева анестезія не може забезпечити достатнє знеболювання, а використання інфільтраційної методики до того ж призведе до деформації м'яких тканин в зоні, що оперується, і тим самим ускладнить роботу хірурга.

Під місцевою анестезією проводиться лише сучасна малоінвазивна лазерна пластика (лазерне омолодження) піхви.

Якого дня менструального циклу проводять вагінопластику?

Передменструальні зміни статевих органів та менструальні виділення підвищують ймовірність післяопераційних ускладнень та погіршують процес загоєння. Тому пластику піхви при збереженому оваріально-менструальному циклі переважно проводити в перші 2-3 дні після завершення чергової менструації.