Як мотивувати підлітка до навчання?
Що б ви не робили, щоб допомогти своїй дитині зацікавитися школою, пам'ятайте: більше шкодить вашому підлітку, навіть формує його майбутню долю – як протест – нерозуміння батьків. Підліткам ще подобається бути дітьми, коли їм самим це вигідно, проте рішення хочуть приймати самостійно. При цьому всіляко уникають усвідомлення необхідності прислухатися до голосу досвіду, який видається зайвим. Інша сторона медалі – спілкуватися з однолітками так само цікаво, наскільки нудно говорити з батьками та ходити до школи. Головне, що керує підлітком у цей період життя – прагнення, щоб його визнавали дорослим. Мотивації в цей час – набуття навичок, які, на їхню думку, є типовими для «справжніх чоловіків чи жінок».
Батькам слід змиритися - конфлікти в класі, зрада кращого друга, нерозділене перше кохання - ось що може бути на першому місці у дитини, яка втратила інтерес до навчання. Погані оцінки, байдужість до школи – це, звичайно, неприємно, але не факт, що це негативно вплине на подальше життя підлітка. Тому ваше завдання – м'яко показати, чим може закінчитися ледарство чи… лідерство у навчанні! При цьому закиди, сварки, шантажу чи покарання можуть лише нашкодити – дитина просто замкнеться у собі. Як спонукати дитину вчитися, ставати ініціативною, а не сором'язливою, розвиватися, а не «геймуватися» по 4-5 годин щодня?! Дайте їм те, що їх цікавить! Творчі завдання, де вони зможуть виявити особисту ініціативу, позбавте батьківської гіперопіки - це задовольнить пізнавальні запити та ... змусить відповідати за свої самостійні вчинки. Залежно від ступеня самосвідомості підлітка, розмова повинна мати свої особливості: дитина почує ваш меседж про те, що без хорошої освіти не знайти хорошу роботу лише тоді, коли готова її зрозуміти, коли сама вже це питання обмірковувала.
Якщо ж такі ідеї ще не з'являлися в голові підлітка, то марно витрачаєте час. В інших випадках можна діяти в такий спосіб. Прагнення саморозвитку, отримання інформації закладається з раннього дитинства, коли дитина бачить, що читають її батьки, як спілкуються між собою і з оточуючими. Якщо ж ви й засуджуєте школу з її несправедливими оцінками та вчителів, то робіть це лише у коректній формі. Оцінка навколишнього середовища, активний діалог - це те, що готує поживний ґрунт для паростків навчання. Якщо ці моменти пропущені – сформувати позитивну мотивацію саме у підлітка, який вже освоївся в помилковій системі цінностей, дуже непросто. Тоді слід почати з того, щоб спробувати його зацікавити хоч чимось, що стосується того, чим він зайнятий більшу частину свого часу. Наприклад, дочка всі вечори проводить з однолітками в парку, гасаючи на скейті докладніше або просто клацаючи насіння, але мріє виглядати, як модель і отримувати високу зарплату. Мрії, до речі, теж можна оформити дуже творчо та красиво – починаючи від блокнота та ручки, які для цього використовуються.
Якщо успішно поєднати інтереси дитини хоч із якимось предметом у школі, то згодом це заняття стане чарівним інструментом, який допоможе підліткові. При цьому у дитини має бути відчуття, що вам варто довіряти, що ви цікавитеся його особистим життям і поважаєте його вибір. Адже коли дитина починає захоплено чим займатися в школі, то «загальна» ситуація теж покращуватиметься. Найгірший випадок – коли дитина, маючи все, чи навпаки, вважаючи, що їй багато не вистачає – весь вільний час (а іноді й шкільний), проводить у компанії друзів, або за монітором ноутбука… У цьому випадку чи не найкращим рішенням Проблема є працетерапія. Тут все так само складно, як і просто - настав час, коли дитина не на словах, а реально повинна відчути всі радощі низькокваліфікованої роботи, за яку, до того ж, трохи платять… Насамперед вам слід усвідомити причину, яка заважає дитині вчитися чи цікавитись світом. Чому відсутня «правильна» мотивація? Закласти стимул до навчання в голову своєї дитини неможливо. Тільки в процесі власного досягнення поставленої мети, побудувавши шляхи її реалізації, дитина дорослішатиме і ... сама «візьметься за розум», а там і вибере напрямок для подальшої освіти.
Почитати ще:
