ЕКО: досвід закордонних лікарів
Історія ЕКЗ налічує вже кілька десятків років. Вперше процедура штучного запліднення була успішно проведена в 1978 році, але цьому передували роки спроб і досліджень: з 1955 на мишах, а з 1960 - на людських клітинах. З того часу на світ з'явилося понад 7 мільйонів «дітей із пробірки», багато з яких уже самі стали батьками. Протягом усіх цих років процедура удосконалювалася, розроблялися нові методики для різних патологій, за яких стандартне ЕКЗ марне. На сьогодні закордонні та вітчизняні лікарі накопичили величезний досвід штучного запліднення, і деякі висновки з нього цікаві та корисні.
Факти, відомі зі світового досвіду проведення ЕКО
ЕКЗ можна проводити жінкам до 55 років, хоча найбільше шансів завагітніти з пробірки, виносити цю вагітність і успішно народити дитину у жінок до 35 років. Тому при діагностованій безплідності рекомендується не затягувати з рішенням про лікарське втручання у спроби зачаття. Проте вік найстаріших мам, які завагітніли за допомогою репродуктивних технологій, — 67 (Кармен Боусада, США) та 69 років (Раджо Деві Лохан, Індія).
За спостереженням зарубіжних ембріологів, найбільш вдалі пори року для проведення ЕКЗ – весна та літо. Загадки тут немає, справа в особливостях функціонування жіночої гормональної системи, але можливо також і в позитивному настрої, пов'язаному з теплом і сонцем.
Не завжди вагітності вдається досягти першої спроби. Закордонні лікарі вважають, що оптимальна кількість спроб — 4, а допустима — 6. Якщо 4–6 спроб виявилися безрезультатними, продовжувати далі недоцільно, рекомендується змінити метод лікування, наприклад, в одних випадках це може бути ЕКО з донорським матеріалом, в інших — сурогатне. материнство. Однак у низці країн такі варіації штучного запліднення заборонені (наприклад, у Туреччині заборонено використання донорських клітин, а Китаї — сурогатного материнства).
Ембріологи можуть одразу визначити стать дитини, зачатої «у пробірці», проте не роблять цього з етичних міркувань, підкріплених забороною міжнародної лікарської конвенції. Виняток становлять випадки, коли існує ризик передачі генетичного захворювання, пов'язаного з однією певною статтю.
Діти, які народилися в результаті ЕКЗ, нічим не відрізняються від тих, що народилися від вагітностей, що настали природним шляхом. Попри існуючі міфи, спосіб зачаття не впливає ні на розумові здібності, ні на фізичний розвиток майбутньої дитини.
Де краще проводити ЕКЗ — за кордоном чи вдома?
Процедура ЕКО була розроблена за кордоном і там же почала застосовуватись на регулярній основі. Чи означає ця перевага закордонних фахівців зі штучного запліднення перед вітчизняними? Як не дивно, ні. Перше успішне штучне запліднення в СРСР було проведено саме в Україні далекого 1986 року, і з того часу вітчизняна репродуктологія йде в ногу зі світовою. Українські лікарі обмінюються досвідом із закордонними колегами, стажуються у найкращих закордонних клініках та володіють усіма сучасними репродуктивними технологіями. Завдяки цьому ЕКО в Україні популярне не лише серед самих українців, а й серед пар із-за кордону.
Почитати ще:
