20 причин, з яких інші вас ні в грош не ставлять
Вам хочеться всім догодити. Ви завжди швидко прощаєте кривдника. Вам важливіше віддавати, тільки тоді вам здається, що ви чогось варті. Ви дуже хороша людина, навіть надто хороша. Але чому тоді оточуючі цього не цінують? Блогер Дженна Райан розмірковує, чому нас не поважають.
Я граю у гру, в якій дозволяю їм вигравати. Я граю в гру, в яку не хочу грати, в яку не знаю, як грати, і, гірше за те – я навіть не здогадуюсь, що в неї граю. І в цій грі я завжди лузер. Бо карти були здані задовго до її початку. Тому що найкращих людей інші люди ні в грош не ставлять.
1. Мені незручно за вас, коли ви порушуєте мої межі. Замість того, щоб запитувати себе, що відбувається з моїми стосунками, я питаю його – що не так? Я мінімізую свої потреби, бо люблю надто сильно.
2. Я не відчуваю, коли на мене вперше починають наїжджати. Мене не дуже поважали, коли я була дитиною, і з того часу мало що змінилося. Поки ситуація не переходить усі можливі межі, я вважаю її нормальною. А потім виявляється пізно.
Він вічно у стресі, злий, уїдливий, стомлений… Все це ознаки того, що ваш партнер – із розряду «токсичних» людей, але якщо він, як і раніше, поруч з вами, це ще й ознака того, що кордону не існують або їх давно перейшли.
Хаос настає тоді, коли кордонів у відносинах немає.
Якщо хтось поводиться так, ніби йому на вас начхати, значить, йому дійсно на вас начхати.
3. Я прощаю у той самий момент. Коли я нарешті розумію, що до мене виявляють неповагу, думаю: «Вони ж не хотіли». І автоматично прощаю. Або, в крайньому випадку, переконую їх, що те, що вони зробили, погано.
Якого біса? Замість того, щоб стати на ноги і постояти за себе, я вчу їх хорошим манерам.
4. Я вибираю між стосунками та почуттям власної гідності. Я хочу любові. Це здорове бажання. Усі хочуть кохання. Але я не хочу бути одна ні хвилини і захищаю свої стосунки ціною багатьох поступок.
5. Я починаю вас переконувати, що чогось стою, замість того, щоб діяти. Я нагадую вам, що я хороша подруга, дружина, наводжу приклади, як дбала про вас. Це основна помилка співзалежних відносин: намагатися змінити те, що люди думають про вас, замість того, щоб подбати про себе. І це не працює.
Єдиний спосіб показати іншому, що ви чогось варті – чогось коштувати. І є лише один спосіб це зробити – вірити у це самій. Коли ви знаєте собі ціну, нічого не треба доводити.
6. Я вірю, що той, хто мене любить, ніколи не скривдить мене. Я бачу світ сповнений добрих людей, і мені ніколи не спадає на думку, що той, хто мене любить, може навмисно хотіти мене образити. Я живу у світі казок та фантазій, який у якийсь момент з незрозумілої причини перетворюється на світ кошмарів.
Я не знаю однієї простої істини: те, що я люблю когось усім серцем, не гарантує того, що він добре зі мною звертатиметься.
Мені ще треба дізнатися важливу річ: я завжди повинна захищати себе, встановлюючи свої межі, незалежно від того, як сильно люблю.
7. Я думаю, що він відчуває і думає, як я. Моя мета у відносинах чиста та безневинна: любити, допомагати, захищати. І я щиро (і неправильно!) думаю, що у всіх навколо такі самі цілі, як у мене. Ні, у світі є егоїстичні, зіпсовані, хитрі люди. І все-таки я, як і раніше, ігнорую попереджувальні сигнали.
Навіть найприємніші люди у світі не відмовляться використовувати вас, якщо ви дасте їм таку можливість.
8. Я не хочу нікого образити, навіть якщо вони кривдять мене. Я дуже обережна у стосунках. Я рухаюся обережно і дивлюся, щоб не наступити комусь на ноги, я не хочу завдати нікому болю, навіть ціною мого власного болю. Я навіть намагаюся захистити їх від переживань за те, що завдали мені болю. Я приховую її і вдаю, що все добре. Мені не спадає на думку така істина: якщо хтось поводиться так, ніби йому на вас начхати, значить, йому справді на вас начхати.
9. Я сліпа до правди і не вірю, що хтось може хотіти мене образити. Але навіть найприємніші люди у світі не відмовляться використовувати вас, якщо ви дасте їм таку можливість.
10. Мені потрібна ваша оцінка.
Змалку я відчуваю, що зі мною щось не так. Мені потрібно, щоб ви сказали мені, що я хороша, бо я досі не можу сама сказати це собі. І ще я хочу, щоб ви визнали, що були неправі, коли мене образили. Тобто виходить - мені потрібна інша людина для того, щоб сказати, що мене не можна ображати. І як ви вважаєте, він це скаже?
11. Я дуже емпатична людина: 100% емпатії до вас і 0% – для себе. Коли мене хтось образив, мені за нього ніяково. Я беру відповідальність за почуття інших людей, навіть коли вони ранять мої. Це шлях до небес, але він веде прямо в пекло.
12. Я автоматично вважаю, що всі мають рацію, а я неправа. Тому що перша думка, яка виникає в мене, коли мене хтось скривдить: «Напевно, я не мала рації. Що я зробила не так?"
13. Я магніт для тих, хто любить грати у владу. До мене тягне нарцисів та егоїстів, бо я дозволяю себе використовувати. Якби я вибирала сценарії, в яких можна зіграти, це були б вампір, який п'є кров, безневинна жертва, яка кладе голову на плаху, вівця, яку стрижуть… Поведінка жертви для мене комфортна. І Всесвіт продовжує давати мені те, що я сама від нього прошу…
Основна помилка співзалежних відносин: намагатися змінити те, що люди думають про вас, замість того, щоб просто подбати про себе.
14. Я не знаю, як виглядає пошана. Мені здається – треба жити, щоб шукати себе та своє кохання, незважаючи на всі ті помилки, які я зробила. Ідея, що можна опинитися у відносинах, де тебе поважають, просто так, нічого для цього не зробивши, для мене чужа.
15. Я люблю всіх, і мені шкодує їх, коли вони мене кривдять. Емоційно я більше налаштована на інших, ніж на себе. Я не можу спіймати свою власну хвилю і почути, як вона звучить.
16. Я не вирішую за себе. Я питаю в інших, чи добре те, що вони зробили стосовно мене. Я шукаю консенсус та компроміс – до того, як зробити хоч щось на свою користь. Я вважаю, що доки не отримаю підтвердження від іншого, не можу нічого вирішувати. Взагалі це називається безпорадність.
Вдумайтеся, що відбувається: я питаю, що відбувається і чому, хто мене образив. Я шукаю підтвердження того, хто мене не поважає, щоб він сказав, що він мене не поважає.
17. Я не будую кордонів. За наступних причин:
1) хочу задовольняти іншого,
2) не хочу ускладнень,
3) не знаю, що мені самій потрібно, і не думаю про це,
4) не знаю, як це зробити.
18. Я почуваюся винною, коли не можу віддати вам усе.
19. Мені некомфортно у відносинах рівності. Мені треба віддавати. Так я відчуваю, що чогось вартий.
20. Я боюся бути одна. Тому що вважаю, що стосунки з іншими набагато важливіші, ніж стосунки із самою собою. Колись я була маленькою і думала, що помру без кохання. Але я продовжую жити цією старою історією і не думаю про те, що відтоді багато що змінилося.
Я не знаю, що в той самий момент, коли не дозволю іншій людині контролювати мої емоції, прийде внутрішній спокій.
