9 ознак жінки, яка боїться стати нікому непотрібною

Страх бути покинутою може виявлятися як почуття незахищеності, нав'язливих думок, порожнечі, нестабільного самовідчуття, прихильності, потреби, різких коливань настрою і частих конфліктів у відносинах.

Якщо наш попередній досвід у відносинах був нестабільним, ми побоюємося, що нас покинуть. Якщо наші батьки контролювали нас або ми виросли в нестабільності, ми будемо боятися, що коли люди підійдуть надто близько, ми втратимо свою незалежність.

На відміну від людей, що уникають, які надмірно незалежні, тривожно стурбовані люди можуть постійно шукати впевненості, схвалення з боку своїх партнерів і ставати надмірно залежними.

Ось ознаки, які вказують, що ви боїтеся бути покинутими:

Ви надто пильні у особистих стосунках

Настільки, що завжди слідкуйте за ознаками того, чи втрачає до вас інтерес ваш партнер. Ви підозрілі, коли його партнера немає поруч, він не відповідає вам на дзвінок чи смс. Ви ревнуєте його всім, з ким він спілкується, крім вас.

У такі моменти ви стаєте нав'язливими, і кохана людина буде розчарована тим, що ви їй більше не довіряєте. Вас охоплює почуття прихильності та почуття «гніву від безпорадності», яке ви не можете висловити. Вам важко прийняти, що партнер може думати про вас, поки у від'їзді, але в той же час ви не хочете справляти враження власниці.

Ви відчуваєте глибокий смуток та спустошеність, коли близькі люди далеко

Якщо той, до кого ви прив'язані, фізично знаходиться не поряд з вами, вам буває навіть страшно: раптом із ним щось трапиться або він раптово випарується.

Ви почуваєтеся зачепленими навіть за найменших ознак критики

Ви переживаєте «спогади» — візуальні чи емоційні — про приниження, яке, наприклад, пережили в дитинстві. Коли інші прямо не виражають похвали чи прихильності, ви почуваєтеся відкинутими. Але коли вони роблять вам компліменти чи виражають любов до вас, ви не можете їм довіряти.

Ви легко прив'язуєтеся та швидко довіряєте людям

Навіть тим, хто спочатку не був готовий до близькості. Ви також можете загрузнути у відносинах, які шкідливі для вас. Коли стосунки руйнуються, ви звинувачуйте себе і вважаєте, що це сталося через те, що ви були недостатньо хороші.

Іноді вам здається, що ви відтворюєте модель стосунків ваших батьків. Вони одного дня були милими, а другий — жорстокими; один день тепло, а другий холодно. Їхнє суперечливе спілкування створило плутанину. У дитинстві ви не могли розслабитися у батьківських обіймах. Навіть коли ви отримували кохання, то боялися, що воно зникне. Ви завжди чекали від батьків раптового припинення прихильності чи спалаху гніву.

Ви часто порівнюєте себе з іншими та почуваєтеся менш бажаними

У вас є жорстокий внутрішній критик, який постійно лає вас. Ви можете постійно шукати підтвердження і підтримки від свого партнера настільки, що це стомлює вас обох. Ви завжди стежите за непомітними ознаками того, що він усувається.

Ви не вірите, що заслуговуєте на краще в цьому житті

Тому ви постійно йдете на поступки іншим людям, відмовляючись від своїх потреб. Обурення накопичується у фоновому режимі, і у вас може раптово трапитися спалах гніву, який здивує і вас, і оточуючих. Пізніше ви шкодуєте про свою реакцію, тому що гнів змушує людей ще більше дистанціюватися.

Ви можете вагатися між наполегливістю та злістю

В один день ви зухвалі, а в інший — приносите задоволення людям, що створює плутанину як для вас самих, так і для оточуючих.

У своїх почуттях ви кидаєтеся з крайнощів у крайність: то ваш партнер - любов всього вашого життя, то ви вирішуєте більше йому не довіряти.

Ви можете стати одержимими у своїй прихильності

Ви проходите через фази дикої залежності від когось — будь то дружба, сімейні стосунки чи кохання. Коли ви були молодші, ви закохувалися завжди без відповіді. Досі в глибині душі ви не вірите, що можете мати справжні стосунки з тим, хто б вам підходив.

Ви зберігаєте образи довше, ніж хотіли б

І ви довго розмірковуєте про події, в яких, на вашу думку, вас образили.

Ви докладаєте величезних зусиль, щоб зробити задоволення іншим, але пізніше відчуваєте образу, коли на ваші зусилля не відповідають взаємністю. Іноді вас сильно зачіпає легковажність інших людей.

Коли виникає страх бути покинутими, за ним ідуть сором і самозвинувачення, ще більше дестабілізуючи внутрішній світ. Цей страх сам собою не є патологією. Це природна частина людської психіки, вбудована у механізм виживання.

Щоб мати зрілі, повноцінні стосунки, потрібно навчитися довіряти, любити та відмовитися від страху. Дуже важливо розвивати впевненість у собі. Ставши дорослими, ми більше не можемо бути «кинутими» — якщо стосунки добігають кінця, це природні наслідки невідповідності цінностей, потреб та життєвого шляху двох людей.

Якщо ви страждаєте від страху бути покинутим і постійним об'єктом, то не будьте надто суворими. Вам потрібно вірити в людей, особливо тих, хто щиро любить вас і піклується про вас. Так, відпустити цей страх не так просто, але якщо ви працюватимете з цією проблемою, то подолаєте її.