Секс на першому побаченні? Так, ні, не знаю

Секс на першому побаченні чи тільки після довгих залицянь? Коли настає цей «правильний» момент початку інтимних відносин?

Декілька днів тому я взяла участь у дискусії в соцмережах про те, чи варто займатися сексом на першому побаченні. Найбільш поширена думка серед жінок, що відповідали, — ні.

Ні, «бо чоловік втратить інтерес», адже чоловіки хочуть насамперед сексу. І чим довше цей уявний пряник бовтатиметься перед ними на недосяжній мотузці, тим більше шансів, що за час «досягнення» він таки розгляне в жінці все прекрасне і трапляться стосунки.

Ні, тому що чоловік негайно запише жінку до зовсім іншого реєстру, де їй не світять серйозне ставлення, ні повага.

Ні, тому що жінка сама не готова, їй потрібно більше часу, щоб дізнатися про чоловіка, їй некомфортно.

З останнім «ні» я всіляко згодна, а ось решту пропоную обговорити.

У кожного з нас, напевно, знайдуться знайомі, досвід яких підтверджує як історії, коли вперше став останнім, так і випадки, коли жили вони довго та щасливо. Так що там ваша покірна за сексом після першого побачення мала як «більше ніколи», так і 15 років шлюбу, і навіть чоловіка, який сумно сказав через три місяці стосунків: «Ми відразу почали з сексу, і хоча я намагаюся, у мене не виходить переформатувати в голові ці стосунки на серйозні».

Дослідники також приходять до суперечливих висновків. Так, статистика сайту знайомств Illicit Encounters показує, що більш ніж у третині випадків секс на першому побаченні не завадив серйозним стосункам. Одночасно інше дослідження показало, що ті, хто почекав з першим сексом, мають більш задовільні відносини у довгостроковій перспективі.

Як ми знаємо, кореляція не означає каузальності, і, можливо, ті люди, які не схильні до ризику, необдуманих вчинків і байдужості на підвалини, в принципі більш задоволені в довгих відносинах.

Ідея «чекати до весілля» поступово деномінувалася до «не раніше ніж через пару місяців» або «не раніше за третє побачення». Власне, до весілля зберігалася жіноча невинність, гарантуючи чоловікові батьківство потомства та покірність дружини. У сучасному світі, де обмін невинності на зобов'язання одруження більше не вважається вдалим жодної зі сторін, ідея утримання від сексу на день, тиждень, місяць потребує інших обґрунтувань.

Їх декілька.

Згадане «зневага до легкодоступності» якщо і залишилося десь у головах, то такі голови, мабуть, не є завидним призом. Та й взагалі, приймати рішення, виходячи зі страху засудження, — не найкраща мотивація. Тим більше лише 11% чоловіків сказали, що їхня думка про жінку буде гіршою, якщо секс почався рано.

Вплив на стосунки – більш вагомий мотиватор. Вчені Університету Корнелл позначають негативний вплив раннього сексу у відносинах на задоволеність у них. Що цікаво – лише у жінок. Ранній секс як би «запускає» ближчі стосунки, до яких жінки ще не готові, переводячи їх на інші стадії до того, як пара провела замість достатньо часу для довготривалої близькості і глибокого знайомства.

Автори іншого дослідження стверджують, що співжиття до весілля негативно впливає на долю майбутнього шлюбу.

Одним із важливих факторів тут є фізіологія: секс запускає гормональний механізм уподобання, який на фізіологічному рівні зближує пару у відчутті єднання та кохання. За швидким співжиттям за інерцією слідує швидкий шлюб, у якому часто з'ясовується, що ні спільних цінностей, ні спільних поглядів на життя, ні загальних устремлінь, ні загального ставлення до значних речей не склалося, але вийти з цих відносин, коли вже є спільні друзі, будинок та собака, куди складніше, ніж на стадії побачень.

На іншій чаші терезів на користь раннього початку сексу знаходиться відносно нова ідея, що секс може і повинен приносити задоволення. З цього погляду витратити шість місяців на прогулянки музеями, аби переконатися у повному розбіжності, — досить неефективне рішення: що раніше ми перевіримо «хімію», тобто збіг сексуальних темпераментів, то краще.

Ще один аспект – емоційна крива стосунків. Так званий цукерково-букетний період, який припадає на перші місяці стосунків, настає не відразу, а, як кажуть експерти, слідує за фазою впізнавання, в якій зазвичай усі дуже напружені, не впевнені та прагнуть показати себе з кращого боку. Починати секс у момент, коли всі максимально закріпачені, - не найкраща ідея, розумніше залишити його на період закоханості та глибоко-рожевої оптики, в якій все прощається і тим самим знімається напруга першого сексу, яке відчувають 82% жінок та 73% чоловіків.

Що об'єднує всі ці точки зору, незалежно від того, чи підтримують вони ідею подолати тему сексу якнайшвидше або відмовлятися від неї, як від забороненого плоду, якомога довше?

По-перше, стара як світ ідея: «Жінки шукають стосунків, а чоловіки шукають сексу». Саме тому жінкам пропонується всіма способами маніпулювати сексом, щоб набути стосунків. Відносин у різні періоди життя шукають все, так само як і не завжди шукають саме стосунків, саме довгих стосунків, саме стосунків із цією людиною, саме зараз. Як любив говорити мій чоловік, «немає чоловіків, які не хочуть одружитися, є чоловіки, які не хочуть одружитися з тобою».

У цій картині світу обидві статі не лише зводяться до карикатурних персонажів, а й готується ґрунт для цілої індустрії всіляких порад про те, як «вичавити» з потенційного партнера те, що потрібно тобі: чоловікові — секс, жінці — стосунки.

Ця зацикленість на своїй меті замість зосередження на пізнанні партнера, з яким нас звела доля цього вечора, заздалегідь пускає відносини за ринковим принципом «дав — взяв», дебіту та кредиту. Вийти з нього близько дуже нелегко.

Друге і головне, на мій погляд: в обговореннях чи ефективних стратегій початку сексу мається на увазі, що секс - це засіб досягнення якихось більш значущих бонусів. І тут я насмілюсь побогохульствовать, закликавши до категоричного імперативу Канта: «Вчини так, щоб ти завжди ставився до людства і в своєму обличчі, і в особі всякого іншого так само, як до мети, і ніколи не ставився б до нього тільки як до засобу ».

Іншими словами,  обговорюючи, в яких пропорціях і в які терміни «видавати» секс для одержання стосунків, ми робимо сам секс, тілесність не є актом стосунків, а лише засобом їх досягнення.

І з цієї точки зору я дуже критично дивилася б на наведені вище дослідження, тому що вони лише підтримують цей класичний кадр економіки сексу. І слідувала б не порадам «ніколи на першому», «не раніше ніж на п'ятому», «не раніше ніж через 36 годин сумованого часу» (а я бачила і таке), а принципом «коли хочеш».

І нехай це «коли хочеш» у мене буде через день, а в когось через півроку: зрештою, всі ми різні і хочемо різного. І навіть якщо ми хочемо саме тривалих стосунків, хіба пред'явлення себе автентично та щиро у всіх можливих варіантах — навіть якщо це рішення сказати «поїхали до мене» наприкінці першого побачення — не найкращий їхній початок?