7 руйнівних фраз, які не можна про себе говорити

 Якщо ви доросла самодостатня людина, то ви, напевно, знаєте, як реагувати на несправедливі нападки оточуючих: «собака гавкає – караван іде». А що робити, якщо негативна оцінка та образливі слова на вашу адресу звучать із … ваших власних вуст? Люди, здебільшого, схильні до самокритики. 

Вона, зрозуміло, може бути дуже корисною, але тільки в тому випадку, якщо вона є конструктивною. Однак зазвичай будь-яка критика на свою адресу містить непродуктивні негативні «компліменти», які можуть повністю зруйнувати вашу самооцінку. Нижче - добірка найпопулярніших саморуйнівних фраз, яким, на думку психологів, не повинно бути місця у вашому житті, якщо ви хочете бути дійсно успішною і щасливою людиною:  Ось 7 руйнівних фраз, які не можна про себе говорити.

1. «Я ніколи не … (не буду щасливим/ не стану успішним і т.д.)»

Ніколи не кажіть «ніколи». Цим ви позбавляєте себе навіть шансу спробувати. Фраза «я ніколи не…» – одна з найруйнівніших для вашого життя.

"Я ніколи не буду струнким," - кажете ви і тим самим розв'язуєте собі руки, дозволяючи собі продовжувати наїдати боки і набирати вагу. «Я ніколи не навчуся добре говорити англійською,» - кажете ви і перестаєте ходити на курси іноземної мови. «Я ніколи не буду щасливий» — і ось уже ви перестали дивитися на всі боки, помічати навколо себе цікавих людей і перестаєте бути цікавими для них у відповідь.

«Я ніколи не зможу заробляти стільки, скільки мої друзі» — і ось уже похована ідея написати гарне резюме, зайнятися пошуком гіднішої роботи, у стіл кладеться бізнес-план нового старт-апу.

Говорячи собі "я ніколи не зможу", "я ніколи не стану", "я ніколи не буду", ви позбавляєте себе найголовнішого - мотивації досягнення. Ви дозволяєте собі не пробувати, не намагатися, не робити. Ніколи не кажіть собі «ніколи». Будь-яка мрія дається нам разом із силами на її виконання. Питання лише у правильному формулюванні. 

Беріть приклад з Альберта Ейнштейна: формулюйте умову завдання таким чином, щоб вона давала можливість шукати і знайти правильне рішення. Розбивайте великі завдання на ланцюг дрібних, досягайте проміжних цілей і йдіть до великої. І забудьте про "ніколи".

2. «Я занадто старий/молодий для цього»

Це ще одна демотивуюча фраза, яка, до речі, часто йде за першою. Говорячи так, ви дозволяєте собі не намагатися зробити те, що насправді могли б. Загальний посил: «Я занадто старий (занадто молодий), щоб міняти у своєму житті щось». Ви констатуєте спірний факт, що ви ВЖЕ чи ЩЕ не можете вплинути на перебіг подій.

«Я дуже старий, щоб знову йти вчитися» . «Я надто молодий, щоб претендувати на цю посаду». "Я занадто стара, щоб починати особисте життя з нуля". Звичка прикривати свою лінь, боязкість, нерішучість, страх невдачі віком вносить у ваше життя руйнівні зміни. Ви не намагаєтеся, не пробуєте, не шукайте в собі ресурси, щоб зробити щось важливе, цікаве, щось таке, що зробить вас щасливішим і збагатить ваш інтелект, ваш досвід.

Слідувати за своєю мрією ніколи не рано і ніколи не пізно. Ви можете почати вивчати нову мову або бігти і в 50, і 60 років. І розпочати свій бізнес у 20, не зважаючи на усмішки «старших». Не бійтеся здобувати іншу освіту та змінювати професію і в 30 років, і в 40. Особливо, якщо вибір першої професії за вас зробили батьки, і ви почуваєтеся в ній як не в своїй тарілці.

Життя коротке, так що, якщо ви хочете зробити щось, не чекайте. Люди, які не бояться слідувати своїм мріям і бажанням – навіть найбезглуздішим, набагато щасливішим і успішнішим.

3. «Я недостатньо … (компетентний/ розумний/ досвідчений/ сильний) для цього»

Говорячи так, ви програмуєте себе на невдачу до того, як спробуєте щось зробити. Люди не народжуються «компетентними» та «досить досвідченими». Ті, хто сьогодні успішно виконує свою роботу, або виступає на змаганнях, або організовує неймовірні по розмаху заходи, вони всі починали з того, що пробували, навчалися і просувалися вперед.

Але найголовніша їхня якість: вони вірили в себе і хотіли довести собі, що зможуть. Вірте в себе, так само будуть чинити й інші. Коли вас попросять про щось, чого ви ніколи не робили раніше, найпростіше (і найгірше), що ви можете сказати – «я не знаю, чи зможу». Ви повинні принаймні спробувати!

Той, хто вірить у себе та свої здібності, може виконати будь-яке складне завдання та досягти будь-якої недоступної мети. Ми ростемо і розвиваємося тільки в тому випадку, якщо робимо щось нове для себе і виходимо із зони власного комфорту. І якщо ви не знаєте, як зробити те, що вас просять, то тільки тому, що ще не почали вивчати це питання.

Почніть, спробуйте, навчайтеся, розширюйте свої професійні та особистісні горизонти. Усвідомлення того, що ви взялися за складну, але цікаву роботу, яка додасть вам досвіду, знань та професійної ваги, зробить вас не тільки щасливішим, а й підвищить вашу ринкову вартість як фахівця.

4. «Я не зробив(а) нічого особливого, будь-який би з цим впорався (ще й краще)»

Ніколи не принижуйте свої заслуги, хоч би якими нікчемними вони вам здавалися. Говорячи «будь-хто з цим впорався», ви позбавляєте себе права на заслужену винагороду – а це один із ключових моментів мотивації для подальших досягнень. Можливо, з поставленим завданням упорався б будь-хто, але зробив би це у своїй неповторній манері.

Не порівнюйте себе з іншими – порівнюйте себе із собою (наприклад, рік, два, кілька років тому). Помічайте своє зростання, свій прогрес. Коли вас хвалять – приймайте похвалу з радістю, а не намагайтеся довести собі та оточуючим, що «у цьому немає нічого особливого».

Дорослі люди не хвалитимуть вас за неіснуючі досягнення. Якщо ваш результат подобається, то ви зробили це дійсно добре. Не кажіть «я не зробив нічого особливого» ні зі щирої скромності, ні з бажання здатися скромнішим.

Бо якщо ви почнете щоразу говорити оточуючим, що ви не зробили нічого особливого, поступово вони теж почнуть вірити в це. І тоді ви зрозумієте, що бути недооціненим – це боляче і це робить людей по-справжньому нещасними.

5. "Я завжди все роблю не так"

Якщо ви використовуєте цю фразу стосовно себе, значить, хтось колись давно зміг навіяти вам, що щоб ви не робили, ви за визначенням не можете зробити це добре і правильно. І навіть тепер, коли ви виросли, ви продовжуєте вірити, що ви не здатні робити хоч щось на всі 100% правильно.

Вам здається, що ви «не так» добре працюєте, ви боїтеся кожного промаху та кожної помилки, тому що вам здається, що вас за це, як мінімум, засудить начальство, а, швидше за все, взагалі звільнить.

Вам здається, що щоб ви не робили, оточуючі не будуть повністю задоволені результатом. Навіть якщо вам скажуть в обличчя, що все чудово, — ви все одно будете шукати каверзу і мучитися.

Самовпевненість «я все роблю не так» позбавляє вас відчуття стабільності, тому що ви постійно переживаєте за те, що зробили і сказали, і навіть за те, що ще не зробили і не сказали. Ви хвилюєтеся не лише за сьогодення, а й за майбутнє, тим самим отруюючи своє життя «тут і зараз» навіть тоді, коли об'єктивних причин для переживань ще немає. Ви порівнюєте свої вчинки та слова з якимось ідеалом, і це прагнення перфекціонізму робить з вас справжнього невротика.

Зупиніться, ідеальних людей немає. Не порівнюйте себе з неіснуючим ідеальним іншим. Те, як ви робите щось і кажете – це ваш стиль. Замініть фразу "я завжди все роблю не так" на "я роблю це по-своєму", і повірте - "по-своєму" не означає "гірше".

6. "Не звертайте на мене уваги"

Ця фраза – шлях до самотності. Можливо, у вас був невдалий день і ви хочете побути на самоті, але це не привід вимагати від інших, щоб вони вас ігнорували.

Коли ви кажете людям «не звертайте на мене уваги» або «залишіть мене одного», ви намагаєтеся довести всім і собі, що ви здатні самі впоратися з проблемою. Можливо так і є. Але в глобальному масштабі ви відкидаєте тих, хто щиро хоче вам допомогти у важкий для вас момент і привчаєте себе та оточуючих до думки, що не варті турботи та підтримки.

Не бийте по руці, якщо це рука підтримки та допомоги. Відгороджуючись від людей, які вам співчувають у складну для себе хвилину, ви будуєте фундамент для нескінченної самотності.

7. «Я товстий/жирний»

Не важливо, чи дійсно у вас є проблема із зайвою вагою, чи вона тільки у вашій голові, але звичка говорити всім, що ви «товстий/товста» (навіть жартома) – вкрай шкідлива та саморуйнівна.

Що стоїть за цими словами? Або прикриття власної лінощі – «так, я знаю, що я товстий, що це проблема, і я маю б нею зайнятися, але поки не виходить». Або бажання почути від оточуючих, що це не так – «ну що ти, ти в не такій поганій формі!», або «та яка ж ти товста, у тебе просто кістка широка».

Перестаньте обзивати себе і не випрошуйте у друзів сумнівні компліменти. Від того, що ви говорите про себе в такому тоні, ви не станете ні стрункішою, ні щасливішою. Ваші друзі можуть збрехати вам, щоб не образити. Але ви знаєте, що показують ваші підлогові ваги. Якщо ніяк не виходить добитися бажаних ваги та форм, почніть з того, що прийміть себе таким, як є.

Тут важливим є психологічний настрій – ви не здаєтеся, а робите усвідомлений вибір дорослої людини. «Я не товстий, я – великий та м'який!». І замість чергових безрезультатних спроб сісти на напівголодну дієту або здійснити подвиг у спортзалі, тобто замість того, щоб робити речі, які змушують вас почувати себе нечастим, просто почніть вести здоровий спосіб життя: грамотно харчуйтесь, більше рухайтеся і намагайтеся як слід висипатися.

Більшість людей, які впоралися із зайвою вагою, кажуть: 90% успіху робиться на кухні. Усвідомлення того, що ви робите з собою правильно, зробить вас набагато щасливішим, повірте. І, нехай, не так стрімко, як хотілося б, але ви стрункішатимете!