5 вчинків #яжматері, які не розчулюють, а дратують оточуючих

Бути «яжмами» - проблема, а не вибір жінки. Проте батьки цієї категорії ніколи не зізнаються собі у подібному. 

Таке поняття, як «яжмати», виникло порівняно недавно. Належить воно до жінок з дітьми, які схиблені на своєму ненаглядному сину. Термін прийшов до нас з численних форумів та чатів у соцмережах, на яких дами навперебій обговорювали своїх діток, звеличуючи їх і наділяючи себе правом вседозволеності виключно через наявність дитини. Люди, які не завели дітей з якоїсь причини, сприймаються «яжматерями» як неповноцінні члени суспільства. 

Психолог Поліна Кашапова поділяє «яжматерів» на кілька типів. Перший тип - жінки, які припиняють рости і розвиватися з появою дитини, і покладають на дитину всю відповідальність за свою жертву. Другий тип - маніпуляторки, які використовують малюка для досягнення власних цілей. Третій тип — жінки, що надмірно опікуються дітей, несвідомо завдаючи їм шкоди своєю гіперопікою.

Усіх «яжматерів» досить легко розпізнати за характерними вчинками, які дратують оточуючих до зубівного скрегота.

Вони «примушують» усіх довкола любити їхніх дітей

Всі ми любимо дітей, проте «яжматері» впевнені, що саме їхнє прекрасне і унікальне маля навколишні повинні буквально обожнювати. Така дама невпинно базікає про карапуза, захоплюючись ним і вимагаючи такого ж відношення від інших людей.

Вона просить потримати дитину, впевнена, що це дійство — найвища честь для людини. Насправді все це швидко втомлює, і у співрозмовника з'являється бажання якнайшвидше позбутися нав'язливого суспільства «яжматері» та її чада.

Вона каже «ми», коли йдеться лише про дитину

Кожна «яжмати» буквально розчиняється у своєму карапузі. Вона не здатна сприймати малюка як окрему особу і продовжує бачити його частиною себе.

"Ми щойно поїли", "ми підемо спати в колясочку", "нам болить животик", "ми сьогодні дуже вередуємо" - це характерні для "яжматері" фрази.

Подрузі, яка просто хоче поговорити з нею про особисті справи, доводиться вислуховувати все це сюсюкання, вдаючи, що воно її не дратує, а розчулює. 

Вона чекає, що весь світ підлаштовується під режим малюка

«Яжмати» свято впевнена в тому, що щойно її дитина засинає, весь світ має занурюватися в тишу. Її зовсім не хвилює той факт, що на годиннику обідній час, і багато людей займаються своїми справами: слухають музику, лагодять автомобіль у дворі, розмовляють на лавці біля вікна, пилососять, прибивають полицю.

Вона суворо звітує сусідів за найменший звук, роблячи «страшні» очі і драматично бурмочучи: «Ви ж розбудіть дитину!» Чемні сусіди намагаються поводитися максимально тихо, дивуючись і не розуміючи, чому вони не можуть жити в нормальному режимі через чужих дітей.

Вона завалює всіх фотографіями своєї дитини

«Яжмати» ні на мить не сумнівається в тому, що для будь-якої людини буде найвищим щастям постійно розглядати зображення різних частин тіла її дитини.

Вона регулярно спамить друзям, родичам та колегам по роботі фотками свого малюка, чекаючи від них захопленої реакції та розчулення. Правда полягає в тому, що більшості адресатів немає жодної справи до карапуза, а необхідність регулярно чистити телефон від напливу дитячих фотографій дуже дратує.

Вона хоче отримати щось «на шару» — з права материнства

На торгових майданчиках у соцмережах можна часто зустріти «яжматерів», які випрошують різні речі безкоштовно. Аргументи таких дам бентежать своїм нахабством та простотою: «Віддайте мені цю шубку просто так, я ж мати трьох дітей», «А можна мені 50% знижку? Просто я дитинку виховую і гроші мені знадобляться».

Відмова зробити знижку приводить таких жінок в лють, і вони відразу обсипають продавця образами.

Бути «яжматір'ю» — проблема, а не вибір жінки, причина якої криється в її нездатності «подорослішати», поглянути іншими очима на себе, на дитину і навколишній світ.