Як перестати терпіти та почати жити
Чи потрібно терпіти?
Тримайся за може, поки не зірвалося.
Російське народне прислів'я
Чи потрібно терпіти образи чоловіка, причіпки свекрухи, усмішки колег, хамська поведінка начальства, байдуже ставлення дитини до себе? Чи потрібно терпіти життєві негаразди та незадоволеність собою та своїм життям? А раптом стерпиться-злюбиться, а раптом ситуація вирівняється в позитивний бік, а раптом за своє терпіння ви будете сповна винагороджені колись потім?
Ця боязка надія на те, що терпіння — запорука майбутнього щастя, часом виявляється страшною пасткою: життя минає, і поки ви терпите, а не живете — минає.
Як припинити терпіти та почати жити?
Дані про природу людини, точні психологічні знання допомагають пролити світло на темні плями в нашому житті і зрозуміти, коли є сенс трохи потерпіти, а коли терпіння — прямий шлях до забуття.
Системно-векторна психологія дозволяє нам легко вирішити такі завдання. Наприклад, ви вийшли заміж за чоловіка, який здавався вам надійним, спокійним, міцним сім'янином, але після весілля він втратив роботу і перетворився на дратівливого критикана, що воліє чіплятися до дружини через дрібниці, полежати на дивані перед телевізором і не бажає шукати нову роботу.
Що робити дружині: чи потрібно терпіти їй, чи потрібно швидко позбутися чоловіка-обузи і шукати нового чоловіка, не гаючи часу?
Без знань психології ми будемо міркувати нескінченно: хіба не має бути дружина з чоловіком не тільки в радості, а й у прикрості, хіба не повинна вона його підтримати в нелегку годину, потерпіти? За терпіння Бог дає спасіння, каже народна мудрість.
Інша точка зору говорить про інший бік медалі: горбатого могила виправить — якщо чоловік уже зараз зі своїми обов'язками сімейного годувальника не справляється, то що від нього чекатиме далі. Поки не пізно, а бабій вік, як відомо, недовгий, потрібно влаштовувати своє особисте життя з іншою людиною. Знову ж таки знаходимо підтвердження своїм діям у народній мудрості: краще пропасти, ніж терпіти злу напасть.
Зі знаннями тренінгу «Системно-векторна психологія» ми розмірковуємо не про ситуацію в цілому, не збираємо відомості про те, як у когось подібний випадок наважився, а розбираємо конкретну ситуацію з конкретними людьми.
У цьому прикладі чоловік явно володар анального вектора — спокійний, надійний, домашній, але при цьому, опинившись без роботи (тобто без реалізації закладених у ньому вроджених властивостей), він змінює свою поведінку: критикує оточуючих по дрібницях, не хоче нічого робити, шукає винних у своїх нещастях. Відповідно, причина негативної поведінки людини з анальним вектором — відсутність самореалізації як чудового професіонала у своїй діяльності, а причіпки, «пиляння» дружини лише посилюють її внутрішній стан, оскільки в неї спочатку закладено, що чоловік — головний у будинку, годувальник сім'ї. Як реагує поранений звір, якщо його за хворим місцем зачіпати? Ось так і реагує безробітний власник анального вектора, з кожною розмовою дружини про його неповноцінність як справжній мужик градус сварок тільки підвищується.
Вихід є: розуміючи природу людини з анальним вектором, дружина допомагає йому знайти роботу, допомагає зробити цей перший крок, який йому складно дається через похвалу, емоційну підтримку, і сім'я буде врятована, гармонія колишніх стосунків повернеться.
Крім того, психологічні знання допомагають зрозуміти, в яких випадках терпіння просто небезпечне: наприклад, коли чоловік б'є дружину, поливає туалетною лексикою — треба бігти від такого чоловіка без огляду, не вмовляючи себе потерпіти заради дітей, достатку, офіційного статусу заміжньої жінки. Життя з анальним фрустрантом, чиї властивості анального вектора не тільки не реалізовані, а й не розвинені (розвиток векторів відбувається до пубертату, і в цьому сенсі справді «горбатого могила виправить»), згубне у прямому значенні слова. Такий запросто покалічить, уб'є, не розрахувавши одного разу силу свого удару, я вже не кажу про поламану психіку дітей, які живуть разом із таким «татом».
Отже, людина створена природою для щастя, як птах для польоту, а терпіння дуже часто заважає людям бути щасливими — через незнання, через дурість, через небажання щось змінювати та інше. Кожен із нас вільний самостійно зробити вибір, розуміючи, що час — це найцінніше, що в нас є. Я закликаю вас озброїтися найсучаснішими і практичними психологічними знаннями і навчитися вмінню розрізняти, у яких випадках терпіння корисне, а яких згубно.
Почитати ще:
