Чоловік, за якого не варто виходити заміж: поради 1930 року, які актуальні й зараз

Говорила мені мама... А мамі її мама, а тій її мама, а її мамі професор Герлінг. 

У 1930 році женівський професор Герлінг вирішив дати кілька порад незаміжнім панночкам на дуже актуальну тему, а саме, як правильно вибрати майбутнього чоловіка. Ймовірно, в ті часи дівчата, які мріють про сімейне щастя, старанно вивчали книгу, написану герром Герлінгом і брали на озброєння його рекомендації. А що ж зараз? Адже тема вдалого заміжжя, як і раніше, важлива! Тож які ж поради з 30-х років застосовні і до нинішніх реалій, а які вже втратили актуальність?

Отже, згідно з професорськими рекомендаціями, не слід виходити заміж за чоловіка, якщо:

1. Його не турбує ваш душевний стан, не цікавить ваш настрій і байдужі ваші проблеми.

Відповімо професору однозначне «так». Зв'язати життя з черствою і байдужою людиною — вірний спосіб бути нещасним протягом усього подружжя.

2. Він єдина дитина в сім'ї. На думку автора книги, матері таких чоловіків часто надто владні, а самі чоловіки інфантильні.

Ну і тут не посперечаєшся. Мало кому сподобається, якщо в сімейні справи постійно втручається «третій зайвий», а саме — Її Величність Матінка чоловіка. І навряд чи знайдеться жінка, яка має думку свекрухи про те, що її син міг би знайти когось краще, викличе розуміння і симпатію.

3. Він старший за вас більше, ніж на 12 років, або за того, кого ви самі старші більше, ніж на 12 років.

А ось Алла Борисівна, мабуть, не погодилася б із цим твердженням. Та й не лише вона. Можна згадати Дмитра Діброва, Надію Бабкіну, Костянтина Івлєва та інших зірок, яким значна різниця у віці з їхніми подружжям анітрохи не заважає насолоджуватися сімейним щастям.

 4. Він — талановита та знаменита особистість: художник, артист, музикант, вчений тощо. На думку професора Герлінга, такі чоловіки відрізняються непростим характером і зациклені на власній персони.

Порада, звичайно, не позбавлена ​​сенсу, але… Невже знамениті чоловіки приречені на самотність? І за них зовсім-зовсім не можна вийти заміж? Не може бути! Даремно, юні діви б'ються за можливість піти під вінець з відомими футболістами, реперами, та й просто талановитими, але при цьому самотніми топ-менеджерами великих компаній?

5. У чоловіка неблагозвучний голос. Автор книги стверджував, що голос, подібний до собачого гавкоту або дзвону скла, що б'ється, свідчить про сварливу і нетерпиму вдачу.

Складно, не будучи фахівцем, міркувати про зв'язок характеру та голосу, але одне можна сказати точно: якщо голос чоловіка голос деренчить, як старий сервіз, то у дружини, яка живе з ним багато років, характер однозначно стійкий і терплячий.

6. Претендент на вашу руку та серце не бажає обдаровувати вас подарунками та економить на розвагах та відпочинку. А просто — скуповець і скнара.

Для когось, можливо, презенти та подорожі не мають вирішального значення, якщо у пріоритеті інші якості обранця. Але все ж таки для більшості жінок знаки уваги, які надають їм чоловіки, говорять багато про що. Так само, як і їхня відсутність.

7. Він недоглянутий і не має звички стежити за своєю зовнішністю.

Обгризені нігті, поганий запах з рота, несвіжий одяг… Навряд такий суб'єкт отримає шанс навіть на перше побачення, що вже говорити про спільне життя!

8. Він надмірно захоплюється азартними іграми.

Так, можливо, сто років тому красиве слово «лудоманія» ще не було в ходу, але карти, скачки та казино зруйнували безліч шлюбів і пустили за вітром не один стан. Щодо цього нічого не змінилося. Будувати сім'ю з тим, хто залежить від азарту, — ідея така собі.

9. Він непостійний і часто змінює коханих.

Тут, гер професор, ви маєте рацію! Жодна дівчина, що поважає себе, не повинна погоджуватися на відносини, в яких вона буде не єдиною, а черговою.

10. Він не готовий трудитися і докладати зусиль, щоб забезпечити гідний рівень життя своїй обраниці, а надалі їх дітям.

Минули ті часи, коли єдиним добувачем фінансів був чоловік, а «роботою» жінки було роздавати вказівки слугі та вчасно відвідувати модисток. Зараз жінки стають все більш самодостатніми, здобуваючи освіту та будуючи кар'єру. Проте мало хто з них погодиться орати в дві зміни, щоб прогодувати лежебоку-чоловіка, який не бажає вставати з улюбленого дивана.

Що ж, мабуть, праці професора Герлінга не зникли в туні. І зараз, майже через століття після виходу його книги, можна переконатися, що головна його порада як і раніше працює: не приймати пропозицію, як слід усе не обдумавши, і не погоджуватися на менше, знаючи, що гідна більшого.