Демодекоз або підшкірний кліщ: симптоми, як позбутися і як лікувати

Демодекоз – серйозне дерматологічне захворювання, яке входить до десятки найпоширеніших. Демодекозом можуть хворіти дорослі та підлітки незалежно від статі. Підшкірний кліщ є у кожної людини, але вона не виходить за межі базальної мембрани епідермісу, проблема виникає тоді, коли патогенний мікроорганізм активізується. Tochka.net розповість детальніше про те, що собою представляє підшкірний кліщ, про симптоми демодекозу і можливе лікування хвороби. 

Причини виникнення демодекозу

Демодекоз провокує умовно-патогенний кліщ – залізниця вугрова чи демодекс. На вигляд підшкірний кліщ - напівпрозорий організм довжиною до 0,4 мм. Його тіло вкрите мікроскопічними лусочками, за допомогою якого він утримується на поверхні. Джерело живлення кліща – підшкірний жир та відмерлі клітини шкіри. Особливо активний кліщ у нічний час.

У природі налічується близько 65 видів демодексу, але тільки два з них можуть розмножуватися на людині – Demodex follikulorum та Demodex brevis. Перший розмножується у волосяних фолікулах, другий - у сальних залозах та на повіках. Інші місця розмноження демодексу - носогубні складки, брови, вуха. 

Для існування демодексу необхідний себум або підшкірне сало. Коли сальні залози продукують себум у надмірній кількості, демодекс починає активне розмноження. Підшкірний кліщ вважається умовно-патогенним, адже до певного часу живе на тілі 90% людей, не завдаючи їм дискомфорту. 

Причини появи демодексу:

• гормональний дисбаланс;
• порушення роботи ендокринної чи імунної систем;
• захворювання ШКТ;
• стрес;
• ультрафіолетове випромінювання;
• неправильно підібрана доглядова або декоративна косметика;
• поганий догляд за шкірою;
• неналежний догляд аксесуарів для декоративної косметики (кисті, спонжі);
• розвиток деяких захворювань (розацеа, акне, дерматити);
• шкідливі звички (куріння, алкоголь);
• вагітність.

Дерматологи в усьому світі не можуть дійти спільної думки з приводу того, чи є демодекоз причиною появи акне чи навпаки. Більшість сходяться на думці, що саме підшкірний кліщ створює позитивне середовище для формування акне. Демодекозу частіше схильні жінки з чутливою шкірою. Передаватися підшкірний кліщ може через пухово-пір'яні подушки.  

Підшкірний кліщ: симптоми захворювання

Демодекоз характеризується:

• шкірним свербінням на обличчі та повіках, із загостренням у вечірній час;
• свербінням волосистої частини голови;
• ламкістю брів та вій, можливо випадінням;
• почервонінням шкіри, появою на щоках червоних плям, набряклості;
• лущенням шкірних покривів;
• підвищеною жирністю та розширеними порами;
• наявністю білого нальоту на краях повік, розвиток синдрому "сухого" ока;
• можливим утворенням в області грудей та спини вугрів, прищів та гнійників рожевого кольору.

Найчастіше діагностується вторинний демодекоз, а первинний проходить практично безсимптомно – можливі висипання (на носі, щоках, лобі, навколо очей) та легка сверблячка, лущення. Спочатку висипання локальні, нагадують "доріжку", яка насправді демонструє рух кліща. За незнанням, багато хто приймає демодекоз за алергію та дерматит, вугрову хворобу. Загострення демодекозу спостерігається у теплу пору року, а в осінньо-зимовий період хвороба затихає.

Діагностика демодекозу, як лікувати підшкірного кліща

Лікування демодекозу залежить від того, на якій стадії розвиток захворювання. Встановити стадію може лікар-дерматолог. Так, виділяють 4 стадії розвитку хвороби.

1. Стадія продромальна. Кліщі не доставляють дискомфорту, але вже з'являються перші почервоніння. Перша стадія може тривати кілька місяців.
2. Стадія еритематозна. Почервоніння стають дуже помітними, збільшується рівень жирності шкіри, відбувається розширення пір, кліщ активізується. Обличчя набуває характерного блиску, стає вологим. Лікування в цей період буде не тривалим. 
3. Стадія папуло-пустульозна. На шкірі утворюються вузлики, що згодом перетворюються на вугри та прищі, навіть візуально шкіра виглядає нездоровою. Ця стадія вважається запущеною та вилікувати демодекоз народними засобами самостійно вже неможливо.
4. Стадія гіпертрофічна. На шкірі утворюються великі гнійники, шишкоподібні нарости, пацієнтові часто здається, що під його шкірою щось повзає. Може спостерігатись збільшення носа. Лікування хвороби у цій стадії досить тривале. 

Для визначення стадії розвитку демодекозу, дерматолог проводить зіскрібок продуктів життєдіяльності шкіри, який дозволить визначити кількість кліщів. Оскільки кліщі активні ввечері та вночі, зішкріб найкраще робити саме в цей час. У разі наявності 5 і більше кліщів, личинок або яєць на 1 см.кв., діагноз підтверджується і потрібне термінове медикаментозне втручання. Перед проведенням зіскрібка, хворий не повинен користуватися косметикою, кремами, лікарськими препаратами зовнішнього застосування протягом 48 годин. У цей період обличчя очищають лише водою. Крім зіскрібка, пацієнту можуть призначити конфокальну лазерну мікроскопію, що сканує.

Лікування демодексу передбачає застосування зовнішніх та внутрішніх препаратів, спеціальне дієтичне харчування, заборона на вживання алкоголю, куріння. 

Класичний протокол лікування демодекозу:

• антипаразитарний засіб широкого спектра дії;
• антибактеріальні препарати;
• препарати, що допомагають відновити мікрофлору кишок;
• препарат, що зміцнює судини на обличчі;
• краплі, мазі та гелі для відновлення роботи очей при демодекозі очей;
• у поодиноких випадках можуть призначити імуностимулятори. 

Поширеним засобом лікування демодексу є сірчана мазь, що неприємно пахне. Лікування демодекозу не передбачає користування жирними кремами, обличчя не очищають хлорованою водою, що стягує шкіру. Очищення можна проводити дьогтьовим милом, корисні компреси з ромашки, шавлії. Можна наносити піну з господарського мила як маску (змити після засихання) або маску із жовтої глини на ніч. Протирають обличчя кефіром, ягодами малини та журавлини. На період лікування уникають тривалого перебування на сонці, не відвідують лазню та солярій. Хворим на демодекоз протипоказаний пілінг, глибокі чищення обличчя.

Тим, хто страждає на демодекоз, відомо, що лікування хвороби тривале, може затягтися на роки - в одному місці запалення зникають, зате з'являються в іншому. Самостійно визначити ефективність боротьби з паразитом - неможливо, необхідне лабораторне дослідження. Зовнішньо, поліпшення стану шкіри, - ознака того, що настало одужання.