Історія ліків. Як саліцилова кислота стала "Аспірином"
У березні 1899 року німецький хімік Фелікс Хоффман запатентував новий жарознижувальний засіб - "Аспірин". До цього дня ці ліки для багатьох є панацеєю від болю та підвищеної температури.
Однак, якщо заглянути глибше в історію, стане зрозуміло, що люди ще раніше почали лікуватися засобами з такою самою речовиною. Саліцилову кислоту, яка є основою "Аспірину", Хоффман виділив із трав'янистої рослини таволга. Та ж речовина міститься в корі верби, з якої давно готували лікарські настої. Їхню дію багато років вивчали, а в 1838 році було доведено, що активним компонентом настоянки є саме саліцилова кислота, проте як ліки її почали застосовувати набагато пізніше.
Відкриття Хоффмана
У 1897 році Фелікс Хоффман шляхом ацетилювання зміг отримати саліцилову кислоту у чистій та стійкій формі. У той час він знаходився в пошуках ліків для свого батька, який страждав на ревматизм, але не міг приймати прописаний йому саліцилат натрію, - від ліків починалося блювання.
Компанія Bayer, де працював Хоффман, зареєструвала нові ліки під маркою “Aspirin”, вони з'явилися у продажу вже 1899 року. За основу було взято латинську назву рослини таволга - Spiraea ulmaria. До основи «spir» приставили a, щоб підкреслити особливу роль реакції ацетилювання, і додали характерне для ліків закінчення in.
"Аспірин", будучи недорогим та ефективним засобом, швидко набрав популярності. Спочатку ліки продавалися у вигляді порошку, з 1904 року – вже у формі таблеток, а з 1915 року – без рецепта.
Почитати ще:
