Як впоратися з заколисуванням у поїздках та подорожах: поради лікарів

Літо, відпустки, у розпалі сезон подорожей. Але пристрасть до зміни місць може затьмарити так звана морська хвороба, яка трапляється з туристами не тільки на воді, а й у поїздках на автомобілі, при польотах. Запаморочення, нудота і блювота супроводжують синдром заколисування… Причому трапляється це як у людей, які страждають на захворювання вегетативної нервової системи, так і у цілком здорових. Пов'язано це із розладом вестибулярного апарату. Як боротися із цією проблемою?

 

Симптоми

У поїздці людина починає погано почуватися. У нього зникає настрій, з'являється слабкість, сонливість, біль голови. У більшості випадків спостерігаються запаморочення, зниження апетиту, нудота і навіть блювання. Часто (особливо діти) скаржаться на біль у животі та рідкий стілець.

Досить часто зустрічаються стрибки тиску та серцебиття.

Пояснюються подібні симптоми просто: при заколисуванні відбувається розлад вегетативної регуляції у багатьох відділах та системах головного мозку, зокрема, у центрах нюху та смаку. При цьому можуть спотворюватися та посилюватися нюх, слух, перекручується почуття смаку.

Відповідно деякі запахи, звуки, негативні емоції (страх, тривога, депресія тощо) можуть значно посилювати прояви заколисування.

 

Звідки береться?

Заколисування (кінетоз, або хвороба руху) пов'язане з порушенням функції вестибулярного апарату. Якщо спрощено – це один із найважливіших відділів центральної нервової системи, які забезпечують людині правильну орієнтацію у просторі, де діє сила тяжіння.

Цей орган знаходиться у людини у внутрішньому вусі. Він регулює положення тіла людини у просторі та допомагає прямоходінню. Більшість рухів у людей відбувається у горизонтальній площині, і лише деякі, наприклад, кивання, у вертикальній. Якщо відбувається сильна тряска і тіло і «картинка» перед очима, розгойдується у вертикальній площині, вестибулярний апарат посилає безладні сигнали у мозок. Внаслідок чого і виникає синдром заколисування, що має неприємні наслідки.

Рух в автомобілі, в літаку, на кораблі, на атракціонах і т. д. обов'язково призводить до надмірного подразнення вестибулярної системи, при цьому мозок отримує різноголосу, суперечливу інформацію про навколишній простір, що у деяких дітей (і у дорослих теж) серйозно порушує роботу вестибулярного апарату.

ЕФЕКТИВНА ГІМНАСТИКА ПРОТИ УКАЧУВАННЯ:

1. Вихідне положення: стати прямо, опустивши руки вздовж тулуба. Нахилити голову вперед, потім назад, зробити обертання головою вправо та вліво.

2. Вихідне положення: стати прямо, руки, зігнуті в ліктях, на поясі. Поворот тулуба вправо та вліво, нахил тулуба вперед і назад.

3. Вихідне становище: те саме. Обертання тулубом навколо своєї осі (1–4 оберти вправо та вліво). Голова прямо чи нахилена до плеча.

4. Вихідне становище: те саме. Стрибки на підлозі або батуті, звичайні (низькі, високі), на двох або одній нозі з одночасним обертанням голови.

Займатися такою гімнастикою можна лише з дозволу лікаря, контролюйте самопочуття. Виконувати вправи потрібно 1-2 десь у день, починаючи з 1-2 хвилин, поступово збільшуючи час занять до 5-10 хвилин, ускладнюючи вправи, збільшуючи темп. Згодом виконувати їх можна із заплющеними очима. Повторюйте кожен рух 2-4 рази, поступово збільшуйте до 12-16 рухів у серії.

Зазвичай заколисування починає турбувати дитину після 1-2 років, коли дозрівають певні структури вестибулярної системи. З віком, після 10-14 років, стійкість до заколисування підвищується. Схильність до хвороби залежить від багатьох факторів, які так і не з'ясовані. Лікарі та вчені припускають, що позначаються генетичні особливості вестибулярної системи, загальний стан здоров'я, вік.

 

Як впоратися з заколисуванням у дорозі?

Важливо звернути увагу на те, що ви їсте перед поїздкою. В ідеалі прийом їжі має бути за годину до відправлення. Переповнений чи голодний шлунок спровокує організм звільнитися від їжі. Дорогою ж краще їсти з інтервалом о 4-5 годині. Від легкої нудоти допомагають льодяники, жуйки з м'ятним смаком, кислі яблука, невелика кількість води. Допомагають також від синдрому заколисування імбирні коржики або чай, оливки, лимон, солоні огірки.

Не налаштовуйте заздалегідь себе на те, що подорож супроводжуватиме нудота, проте заплануйте додатковий час на те, щоб при нападах нудоти, вийти і прогулятися на свіжому повітрі. Так ви позбавите себе паніки з приводу запізнення.

Спека, задуха, сильні запахи, швидше за все, посилять прояви заколисування. Прохолодне (і навіть холодне) свіже повітря чи вітер – зовсім навпаки. Якщо є можливість, відкрийте вікно у поїзді чи автомобілі. Універсальний засіб проти всіх хвороб, у тому числі й проти заколисування – цікава діяльність (ігри, пісні, прослуховування казки, перегляд мультика тощо).

У транспорті вибирайте місце, де найменше трясе. Автобус – ближче до крісла водія, корабель – у його середній частині, літак – між крил. Сідати треба обличчям у напрямку руху. Якщо дивіться у вікно, голову тримайте прямо і вибирайте для спостереження далекі, плавно рухаються предмети. Об'єкти, що миготять повз вікна, лише посилять качку.

Холодний компрес (або пакетик з льодом) на область голови та задню поверхню шиї може допомогти при поганому самопочутті, головному болі, запамороченні та нудоті. Також можна використовувати методику точкового масажу: розтирання та натискання в області вушних раковин, долонь, підошв, голови.

Якщо ці методи не допомагають, спробуйте медикаменти, які знижують чутливість та збудливість вестибулярного апарату. В аптеках продаються як гомеопатичні засоби, і традиційні препарати. Про їх ефективність та правильність застосування краще запитати у лікаря, а не діяти тільки за інструкцією.

 

Як лікуватись?

Тренувати вестибулярний апарат потрібно змалку. Для цього чудово підійдуть банальні гойдалки, атракціони, батути, навіть гамаки. Та й взагалі будь-який спорт, пов'язаний зі стрибками, рухами вгору-вниз, допоможе впоратися з заколисуванням: аквааеробіка, волейбол, баскетбол, перекиди, стрибки, вправи на турніку та брусах.

Займаючись цими видами фізичної активності, важливо виконувати всі вправи повільно, поступово збільшуючи амплітуду рухів та нарощуючи кількість повторів.

Але все ж таки найефективніший спосіб використовують у спеціальних клініках: це заняття на сучасних апаратах у поєднанні з професійно призначеними медикаментозними схемами.

… Який спосіб підійде саме вам – вирішуйте самі. Але не забувайте, що будь-яке лікування чи заняття потрібно попередньо погодити з лікарем.