Від депресії та вірусів: чим корисний і кому шкідливий імбир

Батьківщина та історія імбиру

Батьківщиною товару прийнято вважати Південну Азію. Лікарські властивості багаторічної вічнозеленої рослини використовуються людьми вже понад 5 тисяч років. З санскриту "імбир" перекладається як "рогатий корінь". Араби вважали його афродизіаком, називали засобом для "розпалювання пристрасті". А в  Китаї назва рослини означає "мужність".

Наразі імбир культивують в Індії, Китаї, Австралії. У дикій природі рослина майже зустрічається.

У їжу вживають корінь імбиру. На Русі його додавали як спецію в пряники, паски та булочки. Робили з нього напої, зокрема збитні, наливки, браги, кваси. А маринований імбир був улюбленою пряною закускою на столах бояр.

Чим корисний імбир

Позитивний вплив на організм людини мають речовини у складі кореня імбиру: вітаміни групи В (В1-В6, В9), вітаміни С, Е, К, натрій, кальцій, магній, фосфор, марганець, мідь, залізо, селен, цинк, а також гінгерол, ефірні олії, терпені. Разом вони надають загальнозміцнюючу, протизапальну, тонізуючу дію, а також допомагають прискорити обмін речовин, налагодити роботу ШКТ, нормалізувати кровообіг та роботу нервової системи. Крім того, зменшують болючі відчуття під час менструації, допомагають зберігати здоров'я жіночих органів, зокрема, матки. У вагітних у першому триместрі препарат пригнічує симптоми токсикозу.

Для чоловіків рослина також корисна. Воно здатне стимулювати вироблення тестостерону та піднімати лібідо. Імбир покращує тонус м'язів статевих органів, перешкоджає розвитку простатиту та використовується при лікуванні безпліддя.

Чи може він бути небезпечним

Незважаючи на всю користь імбиру, він може завдати шкоди. Рослина через його гостроту варто з обережністю вживати людям із хворобами шлунка, кишечника, печінки та жовчного міхура. Також варто відмовитися від імбиру тим, хто має серцево-судинні захворювання, оскільки він посилює кровообіг, зменшує в'язкість крові, що може призвести до погіршення стану здоров'я.

Як застосовують у медицині

Користь імбиру, котрий здавна застосовувався в народних засобах, протестована медиками. Дослідження показали, що масло з кореня дійсно ефективно використовувати в розчині для інгаляцій. Такі процедури сприяють зняттю нервової напруги при стресах та депресіях. А напої на основі імбиру мають антибактеріальні противірусні властивості і підвищують імунітет. Також рослина допомагає при нудоті та заколисуванні, зазначають вчені.

Завдяки гінгеролу – речовині, яка перешкоджає накопиченню жирів та прискорює метаболізм – імбир корисний при схудненні. Крім того, він посилює перистальтику, усуває метеоризм, здуття, коліки, має невелику проносну дію, застосовується у боротьбі з гельмінтами. Позитивно корінь впливає і на пам'ять, а також допомагає покращити якість шкіри та сприяє зменшенню вугрової висипки.

Застосування у кулінарії

Найчастіше імбир використовують як приправу. Особливо його люблять мешканці країн Азії. Також з кореня варять варення, додають його в супи, їдять свіжим або маринують. Японці, які люблять їсти сиру рибу, використовують його для "знезараження" таких страв.

Як вибрати та зберігати

Коренеплід у свіжому вигляді не повинен бути сухим, зморщеним, з плямами плісняви. Маринований – з мінімумом барвників, ароматизаторів, а також без підсолоджувачів та консервантів.

Зберігати свіжий або маринований імбир слід у холодильнику. Вживати його потрібно протягом тижня. Сушений мелений імбир варто зберігати у герметичній упаковці. Можна використовувати затискачі для пакетів, щоб аромат не вивітрився.

Як правильно вживати

Корінь рослини можна жувати сирим, додавати в напої, а як спецію класти в страви. Варто враховувати, що добова доза - 1-2 г сухого імбирного порошку - еквівалентна приблизно 10 г свіжої рослини. Це шматок коренеплоду завдовжки 6-7 міліметрів.

При цьому важливо звернути увагу на індивідуальні особливості організму. Якщо є сумніви, перед прийомом імбиру краще проконсультуватися з фахівцем.