Сопіте на здоров'я: вчені розповіли, чому треба спати вдень
Багато хто зазначає, що в останні місяці їхній графік став більш зайнятим, ніж раніше. Після тривалого робочого дня ви робите перерву на обід: закриваєте ноутбук, лягаєте на диван і засинаєте. Не дивно, що така звичка формується досить швидко – спати люблять усі ! Сієста в Іспанії, Італії та низці інших південних країн давно стала традицією, а тепер ця звичка переходить на північ. За останньою статистикою, 34% американців не відмовляться від денного сну. Враховуючи інтерес суспільства до питання корисності такої перерви, ми вирішили звернутися до наукової літератури та розповісти вам вичавки з неї у зрозумілій формі.
Швидкий сон покращує пильність
Для людей, які працюють у нічну зміну або затримуються в офісі допізна, поспати 30—40 хвилин перед робочим днем або серед нього, як у другому випадку — справжній порятунок. Вчені називають перерву «профілактичним сном» і наполягають на тому, що вона покращує концентрацію уваги, що особливо важливо для пілотів, працівників заводів, далекобійників та інших людей, чия праця пов'язана з ризиком. Проведене в 1995 році в журналі "Sleep" дослідження "The Use of Caffeine Versus Prophylactic Naps in Sustained Performance", в якому порівнювався вплив на організм денного сну і кофеїну, показало, що денний сон забезпечив випробуваним тривале поліпшення працездатності і менш різкі ніж кофеїн — ефекту вистачало на 6 годин.
Якщо вам потрібно спати довше 6 годин, кава може допомогти. У 1994 році в журналі Ergonomics опублікували результати експерименту, згідно з яким учасники дослідження змогли протриматися без сну цілодобово при регулярному вживанні кофеїну. При цьому окремо проведені з денним сном та кавою експерименти провалилися — автори вказали, що ці способи позбутися дрімоти за необхідності концентруватися тривалий час працюють лише в комплексі. Таку практику використовують хірурги, змушені часом працювати цілодобово без сну.
Спіть 10 хвилин замість півгодини
Лабораторне дослідження "Naps, cognition and performance" підтвердило теорію вчених про те, що денний сон покращує розумову активність, пам'ять та працездатність. Найбільший ефект вчені відзначили від 10-хвилинного сну, тоді як при перерві в 30 хвилин зазначалося, що випробуваним потрібно було додатковий час на повернення зі стану дрімоти. Почавши практикувати денний сон, спершу ви не зможете швидко занурюватися в нього, але згодом у вас вийде - запасіться терпінням.
Швидке освоєння навичок
У 2006 році дослідження «Habitual Napping Moderates Motor Performance Improvements Following a Short Daytime Nap» розділило учасників на дві групи: ті, хто часто спав вдень, і ті, хто періодично дрімав. Кожну групу просили заснути на якийсь час перед тим, як вони виконуватимуть завдання на читання. Коли учасники експерименту прокидалися, ті, які дермлюють регулярно, краще справлялися із завданням. Дослідники визначили, що мозок звичного "соні" краще справляється з моторним навчанням, що є частиною процесу освоєння нової навички.
Не тільки в мозку, а й у м'язах
Виявляється, що дрімота як корисна для розумових процесів, а й позитивно впливає фізичну витривалість і працездатність. Дослідження, проведене в 2007 році в Journal of Sports Sciences, вивчило результати серії спринтерських забігів 10 чоловіків. Як виявилося, після півгодинної побіділої дрімоти зменшився час забігу, що говорить дослідникам про те, що післяобідній сон «підвищує пильність і покращує розумову та фізичну працездатність після часткової втрати сну». Вони припускають, що дрімота може бути важливою частиною режиму професійних спортсменів, графік яких забитий під час зборів та змагань.
Зміцніть пам'ять всього за півгодини
Однією з багатьох функцій регулярного нічного сну є зміцнення пам'яті. У 2010 році було проведено дослідження, опубліковане в журналі Neurobiology of Learning and Memory, з метою з'ясувати, чи покращує денний сон процеси пам'яті, зокрема асоціативну пам'ять (здатність встановлювати зв'язки між неспорідненими об'єктами). Тридцять одному здоровому учаснику опівдні дали завдання запам'ятовувати картки з фотографіями осіб. Учасники були розбиті на дві групи: ті, хто поспав 1,5 години до початку експерименту, та ті, хто цього не робив. О 4:30 вечора учасники, які спали вдень, показали помітно найкраще збереження асоціативної пам'яті.
