Вчені виявили гени, які не дають організму старіти
Дослідження голландських учених підтвердило їхнє припущення, що старість – це хвороба, яку можна навчитися лікувати.
Гене, ти не один!
Раніше було відомо лише про одну ділянку ДНК, яка відповідає за довголіття – «ген Мафусаїла», названий на честь біблійного патріарха, який помер у віці 969 років. Цей ген був виявлений у людей, які дожили до ста років і більше. Однак останні відкриття голландських вчених показали, що один ген мало вирішує. Для досягнення якщо не віку Мафусаїла, то хоча б довголіття, за сучасними мірками, потрібна наявність певного набору генів. Такі люди зустрічаються рідко - лише одна людина з 10 тисяч володіє ним.
Довгожителі мають низку особливостей
Люди з набором генів довголіття відрізняються від інших тим, що їхній організм по-іншому засвоює жири і глюкозу, у них процеси, що відповідають за старіння шкіри, протікають повільніше і нижче ймовірність виникнення серцево-судинних захворювань та діабету. Це не означає, що довгожителі не мають генів, які запускають хвороби та старіння, але у них є інші гени – здатні придушити негативний вплив перших. У звичайної людини такої страховки немає.
Всі ці особливості підконтрольні генетичному коду, тому вчені говорять про ген довголіття, як про спадкове явище. Іншими словами, низка цих особливостей може передаватися дітям та онукам довгожителів.
Результати досліджень
«Ген Мафусаїла» включає «гормон голодування». Дослідження показали, що цей гормон зустрічається у вікової групи частіше, ніж у молодого покоління. Лише у 10% респондентів виявили його наявність, тоді як у дорослих він зустрічається у 30% випадків. Крім того, у 20% довгожителів було знайдено транспортера холестерину, тоді як у молодого покоління він зустрічається лише у 10% респондентів.
Відкриття, які перевернуть світ
Дані своїх колег підтвердили американські вчені. Займаючись вивченням цього питання, вони дійшли висновку, що гени довголіття справді існують. Науковці вважають, що ці відкриття дозволять вивести медицину на новий рівень. Так, з'явиться можливість створити ліки, що дають змогу продовжити життя, уповільнюючи процеси старіння. Це дозволить говорити про старість як про звичайну хворобу, а не про природний неминучий процес.
