Лікарі розповіли, як уникнути хвороб суглобів

За статистикою, біль у суглобах непокоїть майже половину населення планети. Найчастіше порушення в роботі суглобів починаються у людей після 40 років, а у 70-річному віці хвороба діагностується у 90 відсотках випадків. Чому так відбувається і як із цим боротися? 

Остеоартроз

Біль, порушення рухливості, почервоніння, набряк – симптоми хвороб суглобів подібні. Однак залежно від причин їх виникнення вони поділяються на дві великі групи – запальні аутоімунні (артрит) та дегенеративні (остеоартроз), тому лікуються по-різному.

Остеоартроз – розплата людини за прямоходіння. Адже пересування на чотирьох кінцівках дає набагато менше навантаження на суглоби нижніх кінцівок та хребта. При навантаженні, особливо з віком, хрящ суглоба стає тоншим, тріщинами покривається, і хрящова прокладка, яка амортизує всі удари, розсмоктується. Наступний етап розвитку хвороби торкається кісток. У місцях тертя утворюються нарости (остеофіти), шматочки хряща потрапляють між суглобовими поверхнями, і при русі в суглобі виникає гострий біль. З часом суглоб деформується, руху не можуть. Препаратів, здатних відновити зруйновані хрящові тканини, немає, вони лише уповільнюють розвиток хвороби. На запущеній стадії єдиний вихід – протезування суглоба. Це захворювання генетично обумовлене, але буває, що хвороба спричинена зовнішніми факторами, наприклад, роботою. У робітника на конвеєрі і у доярки страждають кисті рук, у хірурга, що годинами стоїть за операційним столом, – коліна, у шофера – гомілкостопи.

Спричинити артроз можуть плоскостопість, клишоногість, сколіоз, перекоси тазу. Тому треба стежити за поставою змалку. Допоможуть підібрані лікарем спеціальні корсети, ортези на хворий суглоб, ортопедичні устілки – зараз є дуже великий пласт ортопедичних пристроїв для хребта та суглобів.

Дуже небезпечним є таке явище, як гіпермобільність суглобів – наприклад, коли дитина може вивертати в неприродний бік лікті або легко закинути ногу за шию. Таких дітлахів часто віддають у художню гімнастику, чого робити в цьому випадку категорично не можна. Навпаки, потрібні вправи на зміцнення м'язів і суглобів, а чи не ще більше розтягування, що може спровокувати артроз у ранньому віці.

Причиною остеоартрозу є і травми, наприклад, розтягнення зв'язок колінного суглоба, внутрішньосуглобові переломи.

 

Артрит

До другої групи захворювань суглобів та хребта – артриту – належать аутоімунні захворювання: хвороба Бехтерева, ентеропатичні артрити, пов'язані з хронічною хворобою кишечника (хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт) та інші. Головна відмітна ознака – біль виникає не при русі, а навпаки, у спокої. Рух же, навпаки, зменшує болючі відчуття. При поразці хребта хворі прокидаються від болю о 4-5 ранку і розминають спину, щоб послабити біль.

Уражатися може будь-який суглоб: грудинно-реберний, грудинно-ключичний, ахіллове сухожилля, гомілковостоп, колінні суглоби. Щоб призначити правильне лікування, важливо поставити діагноз. Наприклад, хвороба Бехтерєва, при якій окостеніють довгі зв'язки хребта і він стає нерухомим, протягом перших п'яти-восьми років приймають за остеохондроз і лікують у невролога. Але щоб хвороба затихла, потрібно якомога раніше розпочинати тривалу протизапальну терапію.

Дуже поширене таке аутоімунне захворювання суглобів, як ревматоїдний артрит. Його особливість у тому, що запалення може розвиватися у багатьох суглобах, а при тривалому перебігу страждають і внутрішні органи – легені та нирки. Візиткою є поразка дрібних суглобів кистей.

Причина аутоімунного захворювання - у збій імунної системи, коли клітини імунної системи, які повинні стежити за бактеріями і вірусами, що потрапляють в організм, пов'язувати їх і видаляти з організму. При аутоімунних захворюваннях вони перестають розрізняти «своїх» та «чужих» та атакують власні тканини.

Головне завдання лікаря – рання постановка діагнозу та ранній початок лікування. Якщо хворобу почати лікувати вчасно, всі наступні загострення можна буде знімати за допомогою фізіо- і санаторно-курортного лікування. Прогноз захворювання у разі позитивний, людина зберігає працездатність.

подагра

Ще одна хвороба цієї групи – подагра. Це захворювання, що передається генетично, при якому у людини не вистачає ферментів для переробки білків, і в результаті починає з'являтися недоокислений продукт обміну білків - сечова кислота. Коли її стає надлишок, кристали кислоти починають випадати в порожнину суглобів та нирки. Тому при сечокам'яній хворобі треба знати, що виникнення уратного каміння може бути провісниками ураження суглобів. Найчастіше на початку захворювання уражається великий палець стопи - суглоб стає болючим, гарячим, багряного або синюватого кольору, це супроводжується сильним болем. Напад подагри проходить протягом 5-7 днів навіть без лікування. Але якщо хворобу не лікувати, захворювання переходить у наступну стадію – хронічний подагричний артрит. У цій стадії відкладення кристалів сечової кислоти у нирках призводить до розвитку хронічної ниркової недостатності. Для запобігання переходу хвороби в хронічну форму хворі повинні довічно приймати препарати, які знижують рівень сечової кислоти.

Звісно, ​​поставити правильний діагноз може лише лікар. Але знання основних симптомів та заходів профілактики допоможе прийняти правильно зорієнтуватися і вчасно звернеться до лікаря-ревматолога.