Значення йоду у життєдіяльності людини

Йод – важливий мікроелемент, який використовується організмом для синтезу гормонів щитовидної залози. Ці гормони беруть участь у регуляції обміну речовин, а також контролюють багато інших важливих функцій, особливо в юному віці. Важливим є отримання достатньої кількості йоду під час дитинства та вагітності, оскільки таким чином забезпечується правильний розвиток опорно-рухового апарату, центральної та периферичної нервової системи.

Йод не синтезується в нашому організмі і повинен надходити разом із їжею та водою.

Йод нерівномірно розподілений у навколишньому середовищі, найбільша частина йоду на планеті зосереджена в океанах. Йодидні іони в морській воді окислюються до елементарного йоду, який випаровується в атмосферу і повертається у ґрунт із дощем, йодуючи таким чином ґрунт.

Проте такого йодування не вистачає. Овочі та фрукти, вирощені у ґрунтах бідних йодом, містять його недостатню кількість, а люди та тварини, які споживають їжу, вирощену на таких ґрунтах, страждають від йододефіциту. Дефіцит йоду є найпоширенішою проблемою охорони здоров'я у всьому світі.

Якщо в щитовидній залозі не вистачає йоду, щоб синтезувати достатню кількість гормонів, системи зворотного зв'язку в організмі змушують щитовидну залозу працювати інтенсивніше. Це може спричинити збільшення щитовидної залози – зоб.

Дефіцит йоду і, як наслідок, низький рівень гормонів щитовидної залози можуть призвести до безпліддя у зв'язку з припиненням овуляції у жінок. Також при дефіциті йоду можливий розвиток аутоімунного захворювання щитовидної залози, підвищення ризику розвитку раку щитовидної залози. Ряд дослідників вважають, що дефіцит йоду може також збільшити ризик інших видів раку, таких як рак передміхурової залози, молочної залози, ендометрію та яєчників.

Жінка недостатність йоду під час вагітності може призвести до підвищення артеріального тиску. Також відомо, що йод відіграє важливу роль у розвитку центральної нервової системи. У всьому світі дефіцит йоду вважається найбільш поширеною причиною розумової відсталості у дітей. В екстремальних випадках дефіцит йоду може призвести до кретинізму - розладу, який включає важку розумову відсталість і порушення фізичного розвитку. Тяжкий дефіцит йоду при вагітності призводить до підвищення рівня фетальної та перинатальної смертності.

Кількість йоду, що має надходити в організм щодня, визначається віком. Від народження до 12 місяців дитина повинна отримувати не менше 60 мкг йоду, діти від 1 до 3 років - 70 мг, діти 3-7 років - 90 мкг, діти 7-11 років - 120 мкг, підлітки 11 - 18 років і дорослі - 150 мкг, вагітні жінки - 220 мкг, жінки, що годують - 290 мкг.

Основний метод профілактики дефіциту йоду - вживання продуктів, багатих або збагачених йодом.

До продуктів, багатих на йод, належать риба (наприклад, тріска і тунець), морські водорості, креветки та інші морепродукти. Якщо ґрунт містить достатню кількість йоду, вирощені на ньому харчові продукти, такі як зернові, фрукти та овочі, також будуть багаті на йод.

До продуктів, які спеціально збагачують йодом, належать харчова сіль, молоко та молочні продукти (йогурт та сир), продукти із зерна (наприклад, хліб та крупи).

У місцях, де йодована сіль та інші збагачені йодом продукти недоступні, рекомендується використовувати біологічно активні добавки, що містять йод. Багато полівітамінно-мінеральні добавки також включають йод.

Ще одна можлива причина розвитку йододефіциту - постійне вживання продуктів, що містять гойтерогени (зобогени). Гойтерогены - це речовини, які перешкоджають засвоєнню йоду організмом. Такі речовини присутні в деяких рослинних продуктах, таких як соя та хрестоцвіті овочі (капуста, броколі, цвітна капуста та брюссельська капуста). Однак збалансоване харчування та використання різноманітних продуктів нівелює цей ефект.

Крім того, дефіцит селену, марганцю та кальцію у харчуванні також посилює розвиток захворювань щитовидної залози в умовах йододефіциту (особливо у поєднанні з тютюнопалінням).

Чи може йод бути шкідливим? Так, якщо він надходить до організму великих кількостях (понад 600 мкг на добу, з морською капустою - понад 1000 мкг). При високому споживанні йоду можуть розвиватися такі самі ознаки, як при дефіциті, включаючи збільшення щитовидної залози. Проте надмірне надходження йоду з харчовими продуктами практично немає.

Слід пам'ятати, що біологічно активні добавки, що містять йод, можуть взаємодіяти з деякими лікарськими засобами, наприклад, антитиреоїдними препаратами, які використовуються для лікування гіпертиреозу. Використання йодиду калію разом з ліками підвищеного кров'яного тиску, відомими як інгібітори АПФ, може призвести до збільшення кількості калію в крові до небезпечного рівня. Гіперкаліємія можлива при використанні йодиду калію з калійзберігаючими діуретиками.

Використання йодованої солі - найбільш простий та економічно вигідний спосіб профілактики йододефіциту, що використовується всіма країнами у світі.

У районах з дефіцитом йоду йодовану сіль також використовують як кормову добавку для великої рогатої худоби та продуктивних тварин. Використання йодованої солі необхідно обмежувати тільки для людей, які страждають на аутоімунні захворювання щитовидної залози (хвороба Хашимото). Для заповнення дефіциту йоду, крім морепродуктів, слід використовувати саме йодовану кухонну сіль у кількості до 6 г на добу (верхній рекомендований рівень споживання солі). Йодована сіль може зберігатися 6-12 місяців і найкращим способом застосування вносити її в практично готову страву, щоб максимально зберегти йод у готовому продукті.

Дефіцит йоду в харчуванні – запобігмо! Збалансоване раціональне харчування зберігає здоров'я щитовидної залози та всього організму.