6 вправ у розвиток емоційного інтелекту в дітей віком

Здатність правильно розпізнавати свої емоції та керувати ними - запорука і професійного успіху, і щасливого життя. Тому важливо розвивати емоційний інтелект і починати потрібно з раннього віку. Пропонуємо 6 вправ, які будуть корисні для вашої дитини – і для вас.
Ми з дитинства йдемо цим лабіринтом, і одним з основних помічників на шляху може стати емоційний інтелект.
Emotional intelligence, EQ - основа позитивного мислення, фундамент успішного життя та особистого щастя. Тож так важливо його розвивати. Розуміння емоцій, здатність розпізнавати почуття, наміри та мотивацію оточуючих відкриває більше можливостей, не дозволяє опустити руки у складній ситуації.
Тільки тим, що бачиш, можна керувати. І розвинений EQ дає можливість керувати не лише власними переживаннями, а й почуттями оточуючих.
Емоційно стабільна дитина відрізняє дружелюбність, впевненість у своїх силах і спокій
Діти дивляться світ через призму емоцій. Для дитини із слаборозвиненим EQ невдача стає особистою трагедією та приводом засумніватися у собі.
А емоційно стабільну дитину відрізняє дружелюбність і чуйність, впевненість у своїх силах і спокій, цілеспрямованість та орієнтованість на результат. Він може стати успішним дипломатом або бізнесменом, який любить чоловік і щасливий батько.
Жінкам емоції більш підвладні, ніж чоловікам. Дівчинка з раннього дитинства вчиться співчутті, чуйності та розумінню. Кожна гра в ляльки дозволяє уявити себе дружиною, дочкою та мамою.

ТЕХНІКИ РОЗВИТКУ EQ ДЛЯ ДОРОСЛИХ І ДІТЕЙ
Не так важливо, чому ми навчаємо дітей, як те, який приклад ми показуємо. А найважливіший приклад – це вміння бути щасливим.
1. Коробочка емоцій
Корисно створити в уяві свою коробочку щастя. «Складіть» у неї все, що асоціюється у вас із щастям візуально, на слух, смак, нюх та дотик. А потім створіть таку ж коробочку разом зі своєю дитиною, детально обговорюючи з нею її емоції. Приклад:
- Зір - щаслива посмішка дитини;
- Слух - шум морської хвилі;
- Смак - солодка полуниця;
- Нюх - аромати лісу після дощу;
- Дотик — обійми коханої людини.
2. Мова емоцій
Він допоможе не тільки розібратися у власних почуттях, але й дозволить оточуючим краще за вас розуміти. Таке спілкування з партнером, колегами та особливо з дитиною стане основою взаєморозуміння в сім'ї та на роботі. Для цього введіть у свою промову формулу: «Я відчуваю… тому що…, і я хотіла б…».
На прикладі спілкування з дитиною ця формула може звучати так: «Я засмучена, що ти розлив воду з фарбами. Я хотіла б, щоб ти був уважнішим. А зараз давай разом приберемося».
3. Що я відчуваю сьогодні
Суть гри полягає в тому, щоб щовечора дитина сама вибирала емоцію сьогоднішнього дня. «Сьогодні я відчував радість (сум, цікавість, агресія…), коли...». Для цього роздрукуйте всі емоції улюбленого персонажа дитини, які він і вибиратиме для позначення своїх переживань. Ця гра вчить усвідомленості та прийняттю власних почуттів.

4. Емоційний фотоальбом-подорож
Цікаво фотографувати не лише у стилі «я та пам'ятки». Спробуйте робити емоційні фотокартки: «А! Ця пальма як величезний кактус — треба спробувати», «Вежа не падає?!», «Жуууук!».
Повірте, такі фотографії дуже приємно розглядати всією родиною. А ще ними можна робити розповідь про подорож. Роздруковуєте кілька фотографій, перемішуєте та створюєте нову історію вашої поїздки.
5. Емоції у фарбах
Можна зробити свою галерею емоцій, де кожна картина - це емоція, виражена тими фарбами та композицією, яку вибирає дитина. Дуже здорово малювати одночасно і порівняти, якими ви отримали радість, сум, злість.
6. Компас емоцій
Унікальна гра, яка не лише знайомить дитину з емоціями, а й показує, які почуття людина відчуває у тій чи іншій ситуації. Суть гри: кожен отримує набір із 8 карток: радість, страх, інтерес, натхнення, сумнів, подив, довіра, гнів. Список можна доповнювати.
Дітям складно говорити про свої емоції. А у грі вони розкривають їх
Загадуючий гравець вигадує слово-поняття-ситуацію і, вибираючи до неї відповідну емоцію, викладає картку в закрите коло. Решта гравців має вгадати: яку ж емоцію викликає у гравця загадана ситуація.
Наприклад, мати може вибрати картку «радість» на поняття «1 вересня», а дочка — «страх». Дітям складно говорити про свої емоції. А у грі вони розкривають їх.
І не забувайте про читання книг та хорошу музику. Це нестаріючі ресурси для пізнання себе, оточуючих та всього світу.
Почитати ще:


















