Як проявляється герпес 6 типу у дітей

Вірусом герпесу інфіковано 90% населення Землі, але звичні висипання бульбашок на слизовій оболонці губ і шкірі носогубних складок не такі вже й безпечні. Герпес 6 типу в дітей віком небезпечний ризиками розвитку дитячої розеоли (вона ж - раптова екзантема), лихоманки і навіть вірусного енцефаліту в ослаблених новонароджених. Також у вірусу герпесу є спорідненість з нервовою тканиною, він може провокувати розвиток аутоімунних захворювань (наприклад, розсіяного склерозу). Тому поставитися до цього захворювання потрібно серйозно.

Види герпесу

У чинній редакції Міжнародної класифікації хвороб (МКХ-10)  герпес під кодом А00-В99, В00-В09 віднесений до групи інфекційних хвороб, що вражають слизові оболонки.

Герпес 6 типу у дітей – серйозне захворювання

На сьогодні наукою виділено 8 видів вірусів герпесу:

• Простий герпес, що вражає слизову оболонку носа, горла або ротової порожнини.
• генітальний герпес.
• Вірус третього типу, що викликає вітряну віспу.
• Вірус Епштейна-Барр, що призводить до менінгіту, токсичного гепатиту та онкологічних захворювань.
• Цитомегаловірус, що викликає порушення розвитку органів слуху, психомоторну загальмованість та зниження інтелекту.
• Віруси ВГ-6, ВГ-7 та ВГ-8 вивчені мало.

Відомо, що ВГ-6 проявляється висипом та високою температурою. ВГ-7 пов'язують із розвитком хронічної втоми, запаленням лімфовузлів та багатомісячною високою температурою. ВГ-8 веде до розвитку різних пухлин.

Вірус гепатиту-6, який виявляється в крові 95% людей, ділиться на два види:

• 6А: нейровірулентний вірус, який вражає нервові клітини. Вчені припускають, що ця форма ВГ-6 є провокатором розсіяного склерозу.
• 6В, що провокує у дітей до 2-х років дитячу розеолу. Це захворювання, яке отримало офіційну назву "раптова екзантема", має назву і за типом збудника: "шоста хвороба".

ВГ-6 має ДНК, що контактує з імунною системою організму, в який потрапив. Залишаючись там вже назавжди, цей штам вбудовує свою ДНК код клітин-мішеней, повністю перемикаючи функціонування ураженої клітини забезпечення своїх потреб.

У чому небезпека герпесу 6 типу

Герпес-6 викликає розвиток фарингіту, синуситу чи ангіни і натомість тривалої лихоманки. У разі ВГ-6 такі запальні захворювання можуть спровокувати збільшення селезінки та/або печінки.

Найважчий з наслідків герпесу 6 типу – сепсис.

Крім цього, він викликає запалення речовини та оболонки головного мозку (енцефаліти та менінгіти) або запалення серцевої сумки-міокарда, гостру печінкову недостатність – фульмінантний гепатит. Серед наслідків герпесу 6 та множинні ураження нервів, непрохідність кишечника, а також гостра алергічна реакція на окремі лікарські препарати.

Як протікає герпес 6 типу у дітей

Найчастіше інфікування дитини герпесом-6 відбувається такими шляхами:

• повітряно-краплинним;
• контактним – через фізіологічні рідини, у тому числі через вагінальний секрет при пологах;
• під час проведення медичних процедур.

Хвороба має бурхливий перебіг у гострій фазі, після якої настає тривале затишшя. Причинами рецидиву можуть стати стресогенні чинники чи ослаблення імунітету.

Організм немовляти, що не має сильного імунітету, зазвичай реагує на ВГ-6 важкими захворюваннями. Саме у малюків частіше трапляються енцефаліти та менінгіти. Герпес може викликати фебрильні судоми - тобто судоми у відповідь високу температуру. Ну і звичайно, один із найбільш неприємних наслідків у дитячому віці - можливий розвиток розсіяного склерозу. Це важке інвалідизуюче захворювання.

Симптоми герпесу 6 типу у дитини

Інкубаційний період вірусу, який потрапив до організму малюка, протікає два тижні. Захворювання починається з підвищення температури до 38-40 °C. Такий стан триває від трьох днів до тижня. У цей період лімфатична система організму малюка відповідає на інфекцію збільшенням лімфовузлів на потилиці та шиї.

Один із симптомів герпесу - характерний висип на тілі

Дитина стає примхливою та апатичною, у неї пропадає апетит і нормальний сон, а організм значно слабшає. Цілком можливі розлади випорожнень і блювання.

Під дією інфекції, викликаної ВГ-6, на слизовій оболонці горла та ротової порожнини виникає дрібна висипка. Цей процес супроводжується значним набряком та почервонінням повік.

Наступний етап розвитку захворювання пов'язаний з появою рожевої висипки на животі та поширенням таких плям розмірами в 3-5 мм на груди, боки та спину, потім на шию та на обличчя. Відзначено часті випадки розвитку висипки на кінцівках. Такі бульбашки висипки часто мають білу окантовку. Характерною особливістю є збліднення плям при натисканні на них.

Найчастіше розеолу при діагностиці плутають із краснухою.

Ще одна специфічна ознака протікання екзантеми у дітей – відсутність сверблячки шкірних покривів. Іноді у дітей до 1 року хвороба не супроводжується висипаннями.

Захворювання у гострій фазі триває від кількох годин за кілька днів, але з більше тижня. Потім вірус переходить у «сплячий» стан до наступного рецидиву. Як правило, повторні спалахи відбуваються від 3 до 6 разів на рік. Такі рецидиви тривають від тижня до десяти днів.

Зазвичай імунітет дитини цілком успішно без будь-яких ускладнень справляється з дією ВГ-6. Після одужання шрамів, рубців чи порушень кольору шкіри місцях висипань залишається.

Діагностика

Педіатру, який приїхав до хворої дитини додому, зазвичай діагностувати ВГ-6 і розеолу не вдасться. Причиною є те, що виявивши у дитини високу температуру без висипу чи інших специфічних ознак лікар діагностує ГРВІ. Якщо ж до приїзду лікаря дитина буде покрита класичним висипом, можливим діагнозом стане «краснуха» або алергія. Грамотний лікар направить кров малюка на клінічний аналіз, але вірус при клінічному аналізі крові не виявляється. Призначене лікування буде симптоматичним, а результат одужання виявиться мало пов'язаним із тими препаратами, які будуть прописані дитині.

Діагностика вірусу герпесу вимикає спеціальний аналіз крові

Наявність вірусу герпесу в організмі дитини, найімовірніше, буде виявлено пізніше, коли кров малюка буде спеціально перевірена на наявність антитіл.

До таких аналізів, що доповнюють діагностику, відносять:

• полімеразну ланцюгову реакцію;
• імуноферментний аналіз

На наявність вірусу герпесу вказують виявлені у крові дитини імуноглобуліни класу G.

Лікування герпесу у дітей

Якими б не були причини захворювання, специфічної терапії воно не вимагає: організм нормально розвиненої дитини цілком успішно справляється з дією вірусу самостійно. Тривалість курсу медикаментозного лікування вірусних інфекцій зазвичай збігається з тими термінами, протягом яких імунітет малюка і сам позбавляється хвороби.

Герпетичний вірус-6, потрапивши до організму, залишається там назавжди. Полегшити стан малюка при гострих періодах захворювання можуть вузьконаправлені протигерпетичні медикаменти. Цільові препарати – антигерпетики, що містять ацикловір. Ці ліки випускають і у вигляді мазі, і в таблетках.

Тяжкі форми розеоли в умовах інфекційного відділення лікують, застосовуючи ацикловір внутрішньовенно. Розмноження вірусу в організмі пригнічують противірусними засобами.

Терапію герпетичного вірусу-6 до станів середньої тяжкості проводять із застосуванням дитячих жарознижувальних препаратів на основі ібупрофену. Не рекомендовано проведення обтирання тіла спиртом та застосування компресів з холодною водою. Такі дії при температурі 38,5 °C можуть призвести до спазму судин.

Висока температура у дітей нерідко викликає блювання, яке разом із рясним потовиділенням призводить до зневоднення організму. Для підтримки електролітичного обміну прописують засоби регідрації та рясне питво.

На другій стадії використовують протигерпетики. Однак їх призначення виправдане, якщо висипання завдають дитині серйозного дискомфорту, наприклад, якщо вона розчісує шкіру до крові, або у неї порушується сон.

Особливості цього виду вірусу герпесу в тому, що щеплень від нього не існує, профілактика полягає у загальному зміцненні імунітету. Методи стандартні: загартування, фізичні вправи, вітамінізація.

У разі захворювання, забезпечте дитині кваліфіковану медичну допомогу та гарні умови для одужання.