Вчені з'ясували, що заважає нормальному засвоєнню глюкози
Дослідники з'ясували, що у мишей з ожирінням або діабетом другого типу глюкоза активує інший, ніж у здорових тварин, повільніший метаболічний шлях.
Іншими словами, зайва вага змінює реакцію клітин на глюкозу.
Після їжі або солодкого напою інсулін активує клітини, щоб дозволити молекулам глюкози перейти з крові в клітини, де глюкоза розщеплюється та перетворюється на енергію. При діабеті другого типу клітини стають нечутливими до інсуліну, тому глюкоза залишається у крові, викликаючи тривалий високий рівень цукру на крові, відомий як гіперглікемія. З останньою пов'язаний розвиток багатьох ускладнень при діабеті.
Японські вчені порівняли сигнальні шляхи у клітинах здорових мишей та генетично модифікованих тварин, які постійно переїдали, що призвело до розвитку діабету у зрілому віці.
Миші з обох груп пили солодку воду, а через деякий час – від двадцяти хвилин до чотирьох годин – дослідники брали у них зразки крові та клітин печінки – основного місця метаболізму глюкози як у мишей, так і у людей.
Дослідники використовували широкий спектр експериментів, щоб ідентифікувати молекули, які змінюються у відповідь на глюкозу, також танс-омний підхід для обробки результатів.
— Багато шляхів регулювання діабету вже добре відомі. Коли ми склали загальну карту, ми очікували знайти лише невеликі відмінності між мережами здорових людей та хворих на діабет, але виявили, що вони були абсолютно різними, — зазначили автори дослідження.
Десятиліття досліджень діабету показували, що багато сигнальних шляхів, що включають ферменти та метаболіти, активуються, коли глюкоза знаходиться всередині клітини. В ході експериментів автори картирували різні клітинні сигнальні шляхи, що активуються у відповідь на високі або низькі концентрації інсуліну.
Трансомний підхід дозволив дослідникам перетворити довгий список дискретних вимірювань в об'ємну мережу, що дає уявлення про те, як клітини реагують на глюкозу. На створення такої мережі автори пішли чотири роки.
Дослідники побудували п'ятишарову трансомну карту з інформацією про передачу сигналів інсуліну, фактори транскрипції (типи білків, що регулюють активність генів), ферменти, метаболічні реакції та їх продукти — метаболіти.
Колірне кодування молекул, що реагують на глюкозу, виявило зовсім різні шляхи передачі сигналів у здорових або страждаючих ожирінням мишей.
Здорові миші швидко реагували на глюкозу, використовуючи ферменти та метаболіти, що утворюються як побічні продукти метаболізму глюкози, та поверталися до нормального рівня цукру в крові приблизно за годину.
А у опасистих мишей більша частина цієї швидкої відповіді була відсутня. Натомість вони покладалися на набагато повільніший метаболічний шлях, заснований на зміні експресії генів, і цукор у крові у них залишався підвищеним протягом кількох годин.
Регулярне вживання курячих яєць значно підвищує ризик розвитку діабету другого типу.
Такого висновку дійшли фахівці Китайського медичного університету спільно з колегами з Університету Південної Австралії та Катарського університету. Відповідне дослідження опубліковано у журналі.
Так, вчені вивчили дані про дієту 8545 осіб, зібрані з 1991 до 2009 року. З'ясувалося, що включення до раціону в середньому більше 38 г яєць на день збільшує ризик діабету приблизно на 25%. У тих, хто щодня вживав понад 50 г продукту (одне яйце), ризик зростав на 60%.
