Вчені виявили 290 генів, що визначають час настання менопаузи
Особливо важливу роль у цьому процесі відіграють два гени, необхідні для лагодження ДНК
Молекулярні біологи виявили, що час настання менопаузи залежить від мутацій у 290 генів, які впливають на процес лагодження ДНК у статевих клітинах жінок. Результати дослідження опублікував науковий журнал Nature.
"Ми можемо передбачити, наскільки велика ймовірність раннього настання менопаузи та виникнення проблем із зачаттям", - вважає Кетрін Рат, один із авторів роботи, науковий співробітник Ексетерського університету.
Багато ссавців зберігають здатність продовжувати рід протягом усього дорослого життя. У цього є еволюційне пояснення - безплідні особи похилого віку не несуть користі для популяції, і тому їх існування після втрати здатності розмножуватися не має сенсу для природного відбору. Існує кілька винятків із цього правила – люди, косатки та дельфіни-грінди.
Після настання менопаузи самки цих видів ссавців піклуються про потомство їхніх дочок, що підвищує можливість передачі їх генів наступним поколінням. Цей перехід не відбувається безболісно - як правило, більшість жінок страждають від пригніченого настрою після припинення менструації, вони починають швидко набирати вагу, а їх кістки стають більш крихкими.
Рат та її колеги зацікавилися тим, як різні варіації у структурі генів можуть впливати на час настання менопаузи і на те, наскільки успішно жінка може продовжити свій рід під час молодості та у період, що передує повному припиненню менструації.
Для відповіді це питання біологи проаналізували геноми понад двісті тисяч жінок європейського походження. Додатково дослідники вивчили мутації в ДНК приблизно 80 тис. жінок східноазіатського походження, що допомогло їм перевіряти отримані висновки.
Загалом Рат та її колеги виділили близько трьох сотень варіацій у генах, які так чи інакше впливали на час настання менопаузи. Більшість з них, як показав подальший аналіз, було пов'язане з процесом ремонту ДНК у заготівлях яйцеклітин та інших клітинах статевої системи жінок.
Визначивши ці варіації, вчені спробували дізнатися, як вони впливають на репродуктивний цикл, під час дослідів на мишах. Ці експерименти вказали, що особливо важливу роль у настанні менопаузи грали два гени, CHEK1 і CHEK2, необхідні в процесі лагодження ДНК.
Зокрема, вчені виявили, що відключення другого гена та підвищення активності першої ділянки ДНК збільшувало тривалість репродуктивного періоду життя гризунів приблизно на 25%. Аналогічним чином мутації, що знижують активність CHEK2, віддаляли час настання менопаузи у жінок приблизно на 3,5 роки.
Подальше вивчення цих ділянок ДНК, як сподіваються вчені, розкриє механізми їхньої дії на репродуктивну систему жінок і допоможуть зрозуміти, чи можна якось змінити їхню роботу таким чином, що це віддалить час настання менопаузи. Ці ж досліди, на думку Рат та її колег, допоможуть розробити нову терапію, здатну позбавити жінок безпліддя.
