Чим гіпертонічна хвороба відрізняється від гіпертонії
Головною клінічною ознакою гіпертонічної хвороби (ГБ) є стійке та тривале підвищення артеріального тиску (АТ). Це хронічне захворювання.
Зміни органів та систем організму при ГБ відрізняються, залежно від її стадії, але, перш за все, стосуються серця та судин. Відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я нормальним вважається артеріальний тиск, що не перевищує 140/90 мм рт. ст. Якщо у пацієнта зафіксовано тиск понад 140–160/90–95 мм рт. ст. у стані спокою при дворазовому вимірі протягом двох лікарських оглядів можна говорити про гіпертонічну хворобу.
На початку розвитку ГБ пов'язана з порушеннями роботи певних відділів головного мозку і вегетативних вузлів, що відповідають за частоту серцевих скорочень (ЧСС), просвіт судин і обсяг крові, що прокачується з кожним скороченням. На першій стадії захворювання зміни поки оборотні. При подальшому розвитку ГБ виникають незворотні зміни: гіпертрофія міокарда, атеросклероз артерій та ін.
Головною клінічною ознакою гіпертонічної хвороби (ГБ) є стійке та тривале підвищення артеріального тиску (АТ). Це хронічне захворювання.
Поширеність захворювання серед чоловіків та жінок приблизно однакова – 10–20 відсотків. Зазвичай воно розвивається після 40 років, хоча трапляється навіть у підлітковому віці. ГБ необхідно відрізняти від гіпертонії, що є ознакою іншої патології. Підвищення артеріального тиску може зустрічатися при хронічному нефриті, захворюванні ендокринної системи тощо. У цьому випадку гіпертонію називають симптоматичною.
Проблема артеріальної гіпертонії у тому, що захворювання немає типових симптомів, характеризується різноманітної клінічної картиною. Тому часто людина не знає про хворобу. Отже, високий тиск виявляється випадково, під час огляду чи прояві ускладнень. При діагностуванні гіпертонії пацієнту важливо зрозуміти, що він може значною мірою впливати на перебіг своєї хвороби, дотримуючись здорового способу життя.
Фактори ризику
-
Спадковість. Близько 30% випадків розвитку гіпертонічної хвороби визначається спадковим фактором. Якщо родичі першого ступеня (батьки, дідусі та бабусі, рідні сестри та брати) страждали на підвищений артеріальний тиск, то виникнення ГБ має високу ймовірність. Ризик зростає у разі, коли проблеми з АТ були у двох та більше родичів.
-
Стать. За статистикою, переважно схильність до розвитку ГБ спостерігається у чоловіків, особливо у віці від 35 до 55 років. Однак у жінок цей ризик збільшується в клімактеричний період та з настанням менопаузи.
-
Вік. Проблеми з АТ найчастіше спостерігаються у осіб віком від 35 років. При цьому, чим старша людина, тим, як правило, вищий рівень артеріального тиску.
-
Стреси. Емоційні перенапруги чи психічні травми змушують організм виробляти гормон стресу – адреналін. Під його впливом серце б'ється частіше, перекачуючи в одиницю часу більший об'єм крові, і зростає тиск. При тривалих стресах судини відчувають постійне навантаження і зношуються, тому підвищений артеріальний тиск стає хронічним.
-
Надлишок солоної їжі. Натрій має здатність утримувати воду в організмі, а надлишок рідини в кровоносному руслі є причиною підвищення артеріального тиску. При споживанні понад 5,8 г солі на добу збільшується ризик виникнення гіпертонічної хвороби.
-
Шкідливі звички. Куріння та зловживання алкоголем підвищують ризик виникнення ГБ. Компоненти тютюнового диму при попаданні в кров провокують спазм судин та пошкодження стінок артерій, що може спричинити утворення атеросклеротичних бляшок. При щоденному вживанні міцних спиртовмісних напоїв рівень артеріального тиску збільшується на 5-6 мм рт. ст. на рік.
-
Гіподинамія. Малорухливий спосіб життя підвищує ризик розвитку гіпертонічної хвороби на 20–30 відсотків. При гіподинамії повільніше відбувається обмін речовин, а нетренованого серця складніше справлятися з навантаженнями. Крім цього, відсутність помірних фізичних навантажень послаблює імунну систему та організм загалом.
-
Ожиріння. Люди з надмірною масою тіла зазвичай страждають на підвищений артеріальний тиск. Це пов'язано з тим, що ожиріння часто є наслідком перерахованих вище факторів – малої фізичної активності, вживання великої кількості солі та тваринних жирів.
Симптоми гіпертонічної хвороби
-
Головний біль. Підвищення артеріального тиску провокує звуження судин м'яких тканин голови, що викликає біль. При гіпертонічній хворобі вони зазвичай локалізовані в області потилиці та скронь (виникає відчуття биття).
-
Шум у вухах. Звуження судин слухового апарату внаслідок підвищення рівня артеріального тиску може викликати шум у вухах.
Порушення зору. При звуженні судин сітківки та зорового нерва виникають різні порушення зору: двоїння, "мушки" перед очима і т. д. При розвитку гіпертонічної хвороби можливі розлади функцій сітківки.
Блювотні позиви. Виникнення нудоти та блювання при гіпертонічному кризі спровоковано підвищенням внутрішньочерепного тиску.
Задишка. Може бути наслідком ішемічних явищ у серці за порушення кровотоку в коронарних артеріях.
Профілактика виникнення
-
Помірне фізичне навантаження. Для тренування серцевого м'яза та зміцнення загального стану здоров'я необхідно збільшити фізичні навантаження, проте вони не повинні бути надмірними. Особливо корисними є заняття спортом на свіжому повітрі: ходьба, біг, лижі, плавання.
-
Низькосольова дієта. Споживання кухонної солі слід обмежити до 5 г на добу. Необхідно враховувати, що у багатьох продуктах міститься хлорид натрію, наприклад – у сирах, копченостях, ковбасних виробах, консервах, майонезі тощо.
-
Психологічне розвантаження. Хронічний стрес може стати причиною підвищення артеріального тиску, тому важливо освоїти техніки психологічного розвантаження: медитацію, самонавіювання та аутотренінг. Підтримати душевну гармонію допоможуть хобі, спорт, прогулянки на свіжому повітрі, спілкування із близькими. Необхідно працювати над своїм характером, бути більш терплячим, намагатися бачити у всьому позитивні сторони.
-
Відмова від шкідливих звичок. Про шкоду нікотину та зловживання алкоголем відомо кожному. Шкідливі звички у поєднанні з факторами ризику виникнення ГБ можуть призвести до трагічних наслідків.
-
Обмеження тваринних жирів. Рекомендується скоротити вживання смажених та копчених страв, а додати в раціон харчування більше овочів та фруктів. Щоденне меню повинно включати нежирну рибу, олію, знежирені молочні продукти. Таким чином, можна нормалізувати вагу, стежити за рівнем холестерину в крові та одночасно збагатити раціон калієм.
