Денний сон тривалістю понад годину смертельно небезпечний людини. Такі висновки зробили вчені з медичного університету Гуанчжоу в Китаї.
В основу їх дослідження лягли наукові роботи, в яких вивчався зв'язок між сном вдень та ризиком виникнення серцево-судинних захворювань або смертю з інших причин. Вчені узагальнили понад 20 подібних робіт і аналізували дані понад 313 тисяч осіб, з яких 39% спали вдень.
Фахівці зробили введення, що у людей, які надавали перевагу тривалому денному сну — більше години, на 34% зростав ризик серцево-судинних захворювань. Також у таких досліджуваних на 30% зростав ризик смерті з інших причин. Проте, згідно з висновками експертів, таку небезпеку денний сон несе лише для тих людей, які спали понад шість годин на добу.
Жінки і люди похилого віку найбільш схильні до виникнення таких наслідків денної дрімоти.
Автор дослідження доктор Чже Пан в той же час підкреслив, що люди, які вважають за краще подрімати вдень менше години, не наражаються на ризик виникнення серцево-судинних захворювань. Йдеться про тих людей, які мають порушення нічного сну.
— Результати показують, що коротший сон (особливо менше 30–45 хвилин) може покращити здоров'я серця у людей, які погано сплять ночами, — наголосив експерт.
Раніше міжнародна група вчених з'ясувала, що здоровий сон має тривати від шостої до восьмої години на добу.
Фахівці проаналізували щоденники сну понад 116 тисяч людей віком 35–70 років. Спостереження тривали вісім років.
— З'ясувалося, що достатня кількість сну допомагає регулювати апетит, покращує функцію імунної системи та пов'язана з нижчим ризиком появи серцево-судинних захворювань та смертністю, — наголосили вчені.
Дослідники зазначили, що у тих, хто спав від восьмої до дев'ятої години, ризик смерті зростав на 5% порівняно з тими, хто відпочивав рекомендовану кількість годинників. На думку фахівців, сон від дев'ятої до десятої години підвищує ймовірність розвитку серйозного захворювання на 17%, а понад десять годин – на 41%.
Шведські вчені з'ясували, що у людей, які страждають на безсоння, збільшується ризик розвитку ішемічної хвороби серця, інсульту та серцевої недостатності.
Фахівці проаналізували дані про 1,3 мільйона учасників. Експерти застосували метод менделівської рандомізації, за якого враховуються генетичні фактори безсоння. Такий підхід дозволяє визначити чіткіший причинно-наслідковий взаємозв'язок між недосипом та захворюваннями серця.
