Чому кохання заважає сексу?

Сьогодні у світі спостерігається криза бажання. Бажання мати кохане, бажання як вираження нашої індивідуальності, нашої свободи та переваг. Бажання, без якого ми вже не уявляємо собі кохання.

СТАБІЛЬНІСТЬ І ПРИГОДИ

Ми намагаємося якнайдовше зберігати сексуальність. І аж ніяк не тому, що збираємося завести чотирнадцять дітей, і не тому, що це подружній обов'язок жінки. Ми хочемо продовжити наше сексуальне життя заради насолоди та злиття, до яких веде нас бажання.

Секрет збереження бажання - в умінні знайти баланс між двома фундаментальними людськими потребами.

• Перша — це потреба у безпеці, передбачуваності, стабільності.
• Друга — потреба у пригодах та ризику, у новизні, таємниці та подорожах.

Раніше ці потреби здавалися несумісними. Шлюб забезпечував партнерство заради продовження роду, соціального статусу, наступності поколінь.

Сьогодні ми очікуємо від однієї людини всього того, чим раніше забезпечувала ціла група людей, які зустрічаються протягом усього життя:

«Належи мені, подаруй мені ідентичність, цілісність, і в той же час допоможи мені доторкнутися до позамежного, дай мені загадковість, трепет… Дай мені комфорт, дай мені межі. Дай мені новизну, дай мені близькість. Дай мені передбачуваність, дай мені несподіване».

«ХОТІТИ» VS «МАТИ»

Слово, яке асоціюється з любов'ю, — це дієслово «мати». А з бажанням пов'язане дієслово «хотіти». Коли ми любимо, ми прагнемо мати, знати свого коханого. Ми прагнемо мінімізувати дистанцію між нами. Зменшити розрив. Зняти напругу. Ми потребуємо близькості.

Коли ми охоплені бажанням, все інакше. Ми не прагнемо повторити те, що було, повернутися туди, де вже побували. Ми хочемо Іншого, який знаходиться десь «по той бік», далеко від нас, і нам знадобиться міст, щоб відвідати його та провести з ним час. Бажанню потрібен простір.

У більш ніж 20 країнах я запитувала людей: коли вони найбільше відчувають потяг до свого партнера? Незалежно від статі, культури та релігії відповіді зводилися до кількох варіантів.

• Перша група відповідей: «Найбільше мене тягне до нього чи до неї, коли він чи вона далеко, коли ми розлучені і я сумую і уявляю, що ми разом».
• Друга група відповідей: «Найбільше мене тягне до партнера, коли він у знімальному павільйоні, на сцені, у своїй стихії, коли він на вечірці і я бачу, що до нього тягне інших людей, коли вона із пристрастю займається якоюсь справою, коли я бачу її в оточенні шанувальників. Коли я бачу свого партнера сяючим і впевненим у собі, який не потребує жодної підтримки».
• Третя група відповідей: «Мене тягне найбільше, коли вона мене дивує, коли ми разом сміємося з жарту».

По суті це все про новизну. Але не про новизну поз чи технік, а про те, що ви відкриєте. Адже секс це не те, що ви робите. Це простір, куди ви входите самі разом із іншим.

Люди рідко говорять про потяг, перебуваючи за п'ять сантиметрів від партнера або, навпаки, занадто далеко від нього, коли його вже не розглянути. Бажання виникає, коли ми бачимо партнера на деякій відстані і він, такий знайомий, раптом здається загадковим, що вислизає. І в цьому просторі між нами виникає еротичний імпульс, потяг до нього.

У кожного з нас є ці протилежні потреби — у стабільних стосунках і в незалежності, безпеці та пригодах, близькості та автономії.

Коли дитина сидить у вас на колінах, вона в безпеці, але разом з тим вона, як і будь-хто з нас, повинна вирватися з ваших рук і поїхати досліджувати і освоювати великий світ.

ЯК ПОГОДЖУВАТИ ПРОТИМОВИЧНІ ПОТРЕБИ?

Що, якщо партнер почне твердити нам: «Я хвилююся, я хвилююся, я в депресії. Мені не вистачає уваги. Що хорошого там, за межами нашого світу? Хіба нам удвох потрібне ще щось?» Багато хто з нас припинить свій дослідницький пошук і «повернеться» на цей заклик.

Ми готові втратити частину себе заради того, щоб зберегти стосунки, щоби не втратити іншого. Ми навчилися любові, навантаженої надтривогою, надвідповідальність, надзахисту.

Другий варіант: людина може піти, але весь час озиратиметься: «Чи йдеш ти зі мною? Чи не будеш лаяти, проклинати мене?» Найчастіше це ті самі люди, які розповідають, що на початку відносин секс був карколомним. Тому що тоді близькість ще не була такою сильною, щоб придушити бажання.

«Чим міцніше ставав наш зв'язок, чим більше відповідальності я відчував, тим менше нового я міг собі дозволити з тобою».

Ось така діалектика. З одного боку, вам потрібно відчувати безпеку, щоб ви могли вирушити в дорогу. З іншого боку, ви не можете нікуди вирушити, не можете отримувати задоволення, відчувати оргазм, переживати щось чудове, тому що, образно кажучи, не у своєму тілі і не в своїй голові, а в тілі та голові партнера.

ЗНАЙТИ БАЛАНС

Ось що роблять ті, у кого все гаразд із еротикою. У таких парах кожен має право на свій еротичний простір, що належить йому одному. Простір, куди можна увійти, залишивши «за порогом» гарного громадянина, дбайливого та відповідального. Тому що відповідальність і бажання завжди вступають у бій один з одним.

Еротично гармонійні пари також розуміють, що пристрасть то посилюється, то слабшає. І вони знають, як воскресати пристрасть. Вони викрили великий міф про спонтанне бажання, яке раптово сходить до вас із небес

Секс у тривалих стосунках – це усвідомлений секс. Бажаний. Цілеспрямований. Він вимагає концентрації та присутності.