Португальські вчені розкрили зв'язок між мозком та небезпечним жиром у животі
Португальские ученые выявили ключевой процесс, через который мозг и иммунная система взаимодействуют, чтобы сжигать глубокие запасы висцерального жира в животе.
Висцеральный жир окружает органы брюшной полости, однако в избытке может вызвать опасные проблемы со здоровьем, например, болезни сердца и рак. Чтобы выявить связь между нервной и иммунной системами с контролем количества этого жира, ученые удалили мезенхимальные клетки из висцерального жира мышей.
Выяснилось, что при этом соседние иммунные клетки, — врожденные лимфоидные клетки 2-го типа (ILC2), — перестают регулировать рост жира.
Щоб відстежити нерви, які іннервують мезенхімальні клітини, до їх джерела, вчені ввели в нервові волокна миші ретровірус, що світиться. Виявилося, що сигнали, що контролюють вісцеральний жир, виходили з окремих ділянок стовбура головного мозку, середнього мозку, мигдалики та гіпоталамуса.
Дослідники припустили, що ядро гіпоталамуса є центральним вузлом для контролю над жиром. Звідси сигнали передаються певним імунним клітинам задля забезпечення енергетичного балансу у всьому тілі.
Вісцеральний жир навколо легень також піддався вивченню. Виявилося, що в цьому випадку нейронні сигнали йдуть прямо до ILC2.
У майбутньому дослідники мають намір вивчити, що в першу чергу запускає ядро гіпоталамусу для відправки сигналів про спалювання жиру в частині тіла. Вони також порушили питання про те, чому в деяких сховищах вісцерального жиру є ILC2, які можуть безпосередньо іннервуватися симпатичною нервовою системою, а іншим потрібні перекладачі, зокрема, мезенхімальні клітини.
