5 жіночих вчинків, які чоловіки вважають пасивною агресією

Ми запитали чоловіків, що вони вважають прихованою агресією з боку жінок. Ось найчастіші приклади того, що наші респонденти назвали замаскованою жорсткістю, яка насправді завдає їм болю... А у фіналі психолог дає коментарі, що розгортають ситуацію на 180 градусів. 

ВОНА НЕ ДАЄ РУХАТИСЯ ВПЕРЕД

Микита, 32 роки

Я завжди хотів мати свою справу. Для того, щоб отримати досвід, спочатку влаштувався в профільну компанію, займався логістикою. Коли вирішив піти у вільне плавання, не сподівався, що моя дівчина мене не підтримає.

«Навіщо кидати чудову роботу, яка приносить стабільний дохід», «якщо нічого не вийде, тільки втратиш гроші», — це її слова. Мені доводилося витрачати чимало сил на опір такому негативізму.

Добре оплачувана робота дозволяла їй розраховувати на блага, які вона не хотіла втратити, адже у власному бізнесі спочатку доведеться працювати на перспективу і не сподіватися на швидкі гроші.

Зрештою, її головний аргумент — «У тебе недостатньо рішучості, ти не створений для своєї справи» — видався мені принизливим. Я зрозумів, що нам просто не по дорозі.

ВОНА ЗМУШУЄ ВІДЧУВАТИ СЕБЕ ВІЧНО ВИННИМ

Олексій, 35 років

Її причіпки та скандали стали частиною нашого життя. Я завжди мав приймати дискомфортні для себе рішення, робити тільки те, що вона вважає за правильне. На вихідні вирушатиме до її родичів. Відпочивати там, де вона хоче. Зі своїми друзями бачитися з її згоди.

Мені важко з людиною, яка ніколи не визнає своїх помилок. Втомився чути, що «все добре між нами відбувається тільки завдяки їй». Почувався в ролі обвинуваченого, а моя подруга з близької людини та коханої жінки перетворилася на прокурора.

Коли я відмовився супроводжувати її в гості до людей, які мені не близькі, і вона знову звинуватила мене в егоїзмі, наші стосунки закінчилися.

ВОНА ЗНИЖУЄ ДОСЯГНЕННЯ ЧОЛОВІКИ І НАСМАХАЄТЬСЯ НАД НИМ

Олександр, 26 років

Все починалося, здавалося б, із дрібниць. Я розповів їй, що шеф високо оцінив проект, над яким працював. "Ну нарешті тебе хоч хтось похвалив", - відповіла вона.

Закінчилося тим, що вона стала висміювати мене в присутності інших людей. Могла жартома розповідати, як я в чомусь зробив помилку. У результаті я зрозумів, що вона підвищує власну самооцінку.

ВОНА СПЕЦІАЛЬНО ЗМУШУЄ РІВНУВАТИ

Василь, 27 років

Звичайно, я з самого початку розумів, що моя дівчина дуже вродлива і привертає увагу чоловіків. Пізніше з'ясувалося — знайомих чоловічої статі в неї більше, ніж я міг собі уявити. Одразу сказала, що з жінками дружити не вміє.

І коли ми вже жили разом, продовжувала з кимось постійно переписуватись, відповідала на дзвінки. Мені казала, що це її друзі. Ми стали сваритись, і я зрозумів — їй подобається, що я ревную. Більше того, вона навмисно змушує мене страждати.

Не думаю, що вона мені фізично змінювала, швидше їй потрібен був постійний потік уваги і захоплення. Це підживлювало її его. Про мої почуття вона не дбала.

ВОНА ПЕРЕТВОРЮЄ ТЕБЕ В ОБСЛУГОВУЮЧИЙ ПЕРСОНАЛ

Михайло, 36 років

Коли ми тільки познайомилися, я був закоханий та зачарований нею. З радістю відгукувався на прохання — будь-яка допомога їй була для мене на радість. Намагався завжди бути поруч, поки не зрозумів, що вона постійно виступає в ролі жертви, яку потрібно рятувати.

І коли через об'єктивні причини я не можу щось для неї зробити, ображається і карає мовчанням, перестає відповідати на дзвінки.

Я спочатку дуже переживав. Звинувачував себе, намагався вибачатися, поки нарешті не зрозумів — більша частина її проблем надумана. І вона цілком могла б упоратися самостійно.

Можливо, вона й сама щиро вірила, що їй постійно потрібна допомога та підтримка, але це перетворилося на форму маніпуляції.

«Мовча терпіти, а потім йти з відносин — сумна реальність багатьох пар»

Дарія Петровська, гештальт-терапевт

Розберемо всі п'ять історій, які об'єднує нездатність героїв пройти стадію розчарування відносинами.

Микита:

Неможливо дорослій людині дозволяти або не дозволяти рухатися вперед. Рішення розвиватись приймає той, кому це потрібно. Можливо, цей вибір не потішить чи налякає його партнера, і тоді у стосунках виникне напруження. З цим конфліктом важливо чесно зустрічатися, а не чекати від іншого схвалення та «правильної» реакції.

Олексій:

І тут мій коментар буде схожим. Неможливо змусити дорослу людину відчувати провину за те, що вона не робила. Є реальна вина, а є невротична. Відмова супроводжувати партнера туди, куди йому потрібно, справді може викликати невдоволення.

У такому разі непогано шукати компроміси. Наприклад, «Я не проти їздити до твоїх батьків не частіше ніж раз на місяць/рік/кілька років». Якщо таку форму знайти неможливо або один із пари занадто категоричний, то розрив неминучий.

Олександр:

У третій історії я співчуваю герою. Однак у терапії пар я багато разів помічала, що один із партнерів може взагалі не здогадуватися про почуття іншого.

Якщо на початку стосунків було заведено жартувати і кепкувати один над одним, то дівчина могла і не припускати, що її коханий згодом ображатиметься. Єдиний варіант тут — позначити свій кордон чітко й чітко: «Мені неприємно, не роби так більше».

Василь:

Ця історія про хибні очікування. Дівчина з самого початку була товариською і не приховувала своїх друзів-чоловіків. Звідки у її молодика були сподівання, що з його приходом у її життя вона від них відмовиться?

До того ж неясно, чи провокувала вона ревнощі насправді, чи це чоловікові було складно впоратися зі своїми почуттями.

Михайло:

П'ята історія виглядає як розчарування. За фактом нічого не змінилося, але ставлення героя до допомоги коханої чомусь стало різко протилежним. Чому раніше він вірив, що потрібна допомога, а потім перестав? У чому труднощі сказати "не можу" і дати іншому право на свою реакцію? Допустимо, дівчина справді образилася, але що в цьому нестерпного для чоловіка?

Чоловіки звинувачують своїх партнерок у пасивній агресії, не помічаючи, що вона виявлена ​​і в них самих у тому, що вони перекладають відповідальність за свої почуття на жінок. Адже відмінність пасивної форми від активної у цьому, що чи обидва не витримують прямого діалогу на незручні теми.

Активна агресія - не про те, щоб голосно один на одного кричати. Вона полягає в тому, щоб не уникати спілкування, коли відчуваєш складні почуття. Мовчання чоловіків - теж дія, і воно має свої наслідки.

Терпіти, а потім виходити із стосунків, на жаль, — сумна реальність багатьох сімей. У багатьох є очікування, що інший здогадається, як не треба з ним чинити, але насправді це часто не так.