Чи може Тиндер врятувати від розлучення?
Чи може невірність, про яку не здогадується партнер, несподівано врятувати стосунки? Для нашої героїні романтичні знайомства та зустрічі через популярну програму стали, за її визнанням, рятівним колом для збереження сім'ї, яку вона не хоче руйнувати. Експерт коментує історію.
дивлячись назад, я розумію, що розлад у нашій сім'ї почався давно, майже одразу після народження сина, якому зараз п'ятнадцять. Я перетворилася на божевільну матір, пішла з роботи і повністю пірнула в турботи про дитину, тоді як чоловік взяв на себе забезпечення сім'ї. Він дуже багато працював, не вимагав моєї уваги, і мене це влаштовувало.
У міру того як син підростав, я зрозуміла, що хочу повернутися до колишнього життя: проводити час із чоловіком, відчувати себе коханою та бажаною. Проте чоловік повністю взяв орієнтир на кар'єру і, працюючи на телебаченні, через специфіку зйомок міг перебувати там цілодобово.
Всі ці роки він запевняв мене, що незабаром йому вдасться дійти до того рівня, коли він зможе дозволити собі розслабитися. Я багато разів говорила: заробляй менше, нам вистачає, тільки проводь більше часу з нами.
У відпустку я все частіше їздила вдвох із сином. У кіно, гості, ресторани та театри завжди ходила з подругами. Почувалася самотньою і непотрібною. Чоловікові потрібна стала адреналінова гонка і пошук себе. Але лише не близькість зі мною.
Постало питання — що далі? Після сліз та роздумів я сказала, що подаю на розлучення. Він був категорично проти. Запевняв, що ми з сином — найдорожче, що має. Ми навіть усією сім'єю нарешті з'їздили у відпустку. А потім все повернулося на круги своя, і я знову настроїлася на розлучення.
У мене є сім'я, обов'язки матері, але є і своє таємне романтичне життя
Все змінилося, коли моя подруга жартома: «Навіщо тобі розлучатися? Адже ти і так його не бачиш». І поступово я почала усвідомлювати — він таки мій близький друг, на якого можна покластися. Для нього розлучення стало б величезним ударом, і мені не хотілося почуватися винною.
Мені дуже не вистачало чоловічої уваги, захоплених очей, відчуття себе жінкою. І в Тиндер я прийшла спочатку заради забави.
Коли мені стали писати, робити компліменти, не приховую, то це сподобалося. Я погодилася на першу зустріч та дуже хвилювалася. Вперше за довгий час відчула себе бажаною, адже чоловік мені відмовляв. Мій новий знайомий мені дуже сподобався. Ми зустрілися знову, і так, між нами був секс.
Вирішила дати шанс і іншим кандидатам, почала зустрічатися з кількома чоловіками одночасно. Так я отримала стільки захоплення та уваги, скільки не було за всі роки нашого шлюбу.
Я не хочу роману чи закоханості. Все в моєму житті як і раніше: чоловік – мій родич, найкращий друг. Те, що він не в змозі мені дати — відчуття свята, дарують інші. Я не почуваюся винною. Все стало на свої місця. У мене є сім'я, обов'язки матері, але є і своє таємне романтичне життя. І одне не виключає іншого.
«ВНУТРІШНІЙ ДЕФІЦИТ КОХАННЯ ЗОВНІШНІМИ ПОДІЯМИ НЕ ЗАЛАТАТИ»
Наталія Арцибашева, гештальт-терапевт
Трапляється, що жінка, як і героїня, повністю йде в материнство. Для відносин це велика проблема, і якщо нічого не робити, то часто чоловік, у свою чергу, не тільки йде з головою в роботу, а й будемо реалістами — заводить собі «бойову подругу». Тоді зовні ситуація стабілізується, чоловік не вимагає уваги, але стосунки вже порожні.
І ось через 15 років жінка почувається самотньою та непотрібною. Це випробування для неї як для особистості: дитина виросла, настав час зайняти себе чимось іншим.
Зріла людина починає шукати себе у професії та самореалізації та бачить опору у самому собі. Інфантильний звично вирішує проблему шляхом найменшого опору, шукає зовнішнього підтвердження своєї потреби та привабливості.
Тимчасово це може спрацювати, але біда в тому, що дорослішання та розвитку це не допомагає. Внутрішній дефіцит любові себе зовнішніми подіями не залатати. Думка, що шлюб тут врятований, викликає великі сумніви.
Якось молодість закінчується, і все, що ми напрацювали, стає нам особливо необхідним
Героїня називає чоловіка «родичем і найкращим другом», але в історії не йдеться про те, що вона обговорила з ним своє рішення урізноманітнити особисте життя і він погодився. Однак друзям не брешуть. Брехають тим, з ким неможливо бути близьким і відвертим. Таємниця неминуче роз'їдає відносини зсередини.
Тривожно за героїню, яка зовсім не розуміє, якого морального краху вона прагне. У гонитві за миттєвим процес її дорослішання провалений. Їй здається, що трагедії вдалось уникнути, але все навпаки.
Якось молодість закінчується, і все, що ми напрацювали — чесність у стосунках, завзятість у їхньому налагодженні, сила нашої особистості, досвід подолання труднощів, — все це стає нам особливо необхідним.
Зрілість – наш єдиний капітал. І поруч із нами виявляється або справді близька людина, з якою ми чесно пройшли вогонь і воду, або незнайомець, з яким формально співіснували багато років, але так і не познайомилися.
Цей вибір ми робимо в кожній сімейній кризі, і дуже важливо робити її для себе чесно.
Почитати ще:
