Нейродерміт у дітей: причини, лікування та профілактика
Батьки малюків часто стикаються з проявами. Однак мало хто з них знає, що в майбутньому ці недуги можуть перерости у хронічне захворювання. Як розпізнати нейродерміт у дитини, і як правильно доглядати шкіру малюка в гострі періоди – розповімо докладно.
Розвиток нейродерміту в дітей віком безпосередньо з тим, як батьки ставляться до проявом алергії, діатезу, чи інших форм дерматиту в дітей. Адже запобігти виникненню нейродерміту цілком реально, тоді як вилікувати його в майбутньому майже неможливо.
Причини виникнення нейродерміту у дітей
Головною причиною розвитку дитячого нейродерміту лікарі називають незрілий імунітет, який заважає організму малюка адекватно реагувати на ті чи інші подразники із навколишнього середовища.
Як відомо з назви хвороби, формування нейродерміта в дітей віком впливають, з одного боку, стан нервової системи дитини, з іншого — реакції організму на алергени.
Основні відмінності між типами полягають у зонах концентрації почервоніння та висипу. Так дифузний нейродерміт (це, до речі, найбільш поширена форма серед російських дітлахів) локалізується на колінний та ліктьових згинах, шиї, обличчі, а також на спині та грудях.
Обмежений нейродерміт в дітей віком зустрічається, навпаки — дуже рідко, і він вражає щодо малі ділянки шкіри. Лінійний нейродерміт дізнаються за виразними червоними смужками на згинах рук і ніг, при цьому він відрізняється дуже сильним свербінням. Фолікулярний , як правило, «окупує» ділянки шкіри, на яких росте волосся. Псоріазиформний нейродерміт вражає, в основному, обличчя та шию, утворюючи червоні щільні ділянки, шкіра на яких починає сильно лущитися. Нарешті, гіпертрофічний нейродерміт локалізується виключно в пахвинній ділянці дитини.
Коли та як розвивається нейродерміт у дітей
Випадки, коли нейродерміт дається взнаки у зовсім маленьких дітлахів, вкрай рідкісні. Як правило, хвороба виникає та «укорінюється» у дітей віком від 2 до 5 років. У 8 з 10 малюків, що хворіють на нейродерміт, розвивається дифузна форма цієї «напасті». Яка майже завжди приходить у компанії з полінозом або алергічним ринітом.
Спершу окремі блідо-рожеві вузлики, що згодом розростаються до великих зон почервоніння з елементами висипу, з'являються в певних місцях:
-
На шиї
-
На обличчі
-
У місцях згинів рук та ніг
Іноді при дифузному нейродерміті у дітей висипка може вискочити одночасно з уже зазначеними місцями, ще й у зоні росту волосся, і в паху.
Один з найболючіших і найнебезпечніших симптомів розвитку нейродерміту у дітей є найсильніший свербіж, який маленькі крихітки зі зрозумілих причин не здатні терпіти. Безжально розчісуючи уражені висипом місця, малюки тим самим провокують виникнення на шкірі тріщин, мокнучих ерозій та запалень.
Якщо не допомогти малюкові позбутися постійного сверблячки, постраждає не тільки його шкіра, а й здоров'я в цілому. Адже дитина, яка постійно свербить, у результаті погано спить, відчуває хворобливі відчуття, коли одягається або миється, стає нервозною і дратівливою, багато плаче і втрачає інтерес до їжі.
Лікарі зауважили, що найбільш часті та сильно виражені загострення нейродерміту у дітей відбуваються в холодну пору року – осінь/зима.
Як правило, винуватцями погіршення стану дитини та розвитку гострої фази захворювання є:
- Дратівливі речовини та алергени
- Сухість шкіри
- Пітливість
- Занадто сухий та теплий клімат у квартирі та дитячій кімнаті
- Емоційний стрес
- Втома
До дратівливих речовин та алергенів слід віднести: синтетичні волокна в одязі, парфум, косметичні засоби та мило, пил, тютюновий дим, хімічні речовини, а також фарби та лаки, деякі продукти харчування тощо.
Дитина з нейродермітом – дуже «легкий видобуток» для різноманітних інфекцій. Найбільш небезпечна серед них для малюка (нерідко навіть смертельна) – герпетична екзема, яку спричиняє вірус простого герпесу.
Нейродерміт у дітей: лікування як спосіб уникати «гострих кутів»
Оскільки нейродерміт як захворювання має хронічний характер, основне лікування зводиться до того, щоб покращувати стан дитини в гострих фазах хвороби (найголовніше – знімати нестерпний свербіж шкіри і по можливості усувати вогнища висипу та почервоніння) і як можна на більш тривалий час продовжувати періоди ремісії.
Як правило, лікувальний процес складається з:
- Медикаментозна терапія
- Процедури фізіотерапії
- У деяких випадках – дотримання дієти
- Елементи фіто-терапії, спрямовані на покращення стану шкіри
Батьки повинні розуміти, що будь-яке медикаментозне лікування (використання ліків та мазей від ураження шкіри та знімають свербіж, а також антигістамінні ліки тощо) призначати повинен лікар – тільки він може правильно оцінити загальний стан дитини та виписати адекватний препарат, що відповідає силі ураження , виду локалізації тощо.
Для зняття сверблячки та висипки при нейродерміті у дітей зазвичай в першу чергу застосовують «легку артилерію» - нешкідливі мазі, балтушки, креми та компреси, які зволожують шкіру, усувають сухість і свербіж, сприяють загоєнню тканин.
Якщо нейродерміт супроводжується неврологічними проблемами, лікар може виписати заспокійливі засоби, а також препарати для підвищення імунітету.
За таким же принципом лікар може призначити курс ентеросорбентів, щоб вивести токсини з організму та знизити прояви дисбактеріаозу.
Коли хвороба демонструє особливо важку форму, і «легкі» препарати вже не допомагають зняти свербіж та осередки запалень на шкірі дитини, лікар може призначити «важку артилерію» — гормональні засоби (так звані кортикостероїди), попередньо докладно поінформувавши батьків, як і коли їх слідує. використовувати, щоб максимально знизити ризик виникнення побічних ефектів.
Почитати ще:
