Чи потрібна правда у стосунках?

«Коли я познайомилася з Олександром, за плечима було два цивільні шлюби, — згадує Олена, 33 роки. — Він розповів, що у його сім'ї завжди одружувалися один раз і на все життя і його батьки не прийняли б у сім'ю розлучену жінку. Я сказала, що до нього в мене були лише швидкоплинні романи. Через три місяці він зробив мені пропозицію».

"Іноді краще збрехати або приховати правду, ніж розкривати перед партнером усі обставини життя", - вважає психолог Альона Ал-Ас. На початку стосунків не варто поширюватися на деякі моменти особистого життя: надмірна правдивість може відштовхнути або образити.

«Подружжя може мати різні точки зору на аборт або дошлюбні сексуальні зв'язки, — каже Альона Ал-Ас. — Так, чоловік клієнтки різко змінив ставлення до неї після того, як вона розповіла про життя до шлюбу: тривалий зв'язок із молодою людиною та аборт. Він людина віруюча, консервативних поглядів, поставилася до такої правди вкрай негативно, і сім'я опинилася на межі розлучення».

Що стоїть за правдою?

Багато пар вважають, що повинні говорити один одному правду. Психолог Ілля Шабшин називає це типовим прикладом максималізму, який радше шкідливий, ніж корисний.

«Наприклад, дружина зізналася чоловікові у зраді. Але чи подумала вона про те, як він тепер житиме? А якщо в них діти, чи розглянула вона варіант розлучення з усіма наслідками? Скоріш за все ні. За багатьма зізнаннями, які приносять партнерові біль, стоять не найкращі мотиви: бажання звести рахунки, думка «нехай він також відчує, як мені погано», егоїзм: «я роблю, як хочу, а ти справляйся, як зможеш».

«Кілька років тому моя дружина вступила в одну з мережевих компаній і стала непогано заробляти, — розповідає Ігор, 48 років. — Останні 12 років вона займалася лише домом та вихованням сина, а тут почалися часті відрядження, які виводили мене з себе. Вона виїжджала з командою, де було чимало молодих людей.

Я не витримав і завдав удару першим. Під час однієї з її поїздок я зрадив її і про все розповів. Я очікував, що реакцією на відвертість буде визнання у відповідь. Але дружина відповіла, що не думала зраджувати, а хотіла поділити зі мною фінансові обов'язки».

Не розкривати всіх карт перед партнером ще й елемент гри, яка буде на користь відносинам. У кожного мають бути свої інтереси та та частина життя, в яку він не пускає нікого, навіть найближчих. Жінці не обов'язково розповідати чоловікові, про що вона говорить із подругами.

Якщо відносини будуються на засадах довіри, поваги та дотримання особистих кордонів, секрети лише зміцнять союз. Потрібно усвідомлювати, які мотиви змушують дурити партнера чи не домовляти. Чесна відповідь на запитання: "Що ця брехня дасть мені і як вплине на мої стосунки?" допоможе зрозуміти свої почуття та емоції, дізнатися про себе щось нове та щось поміняти.

«Кожного літа я відлітаю в гості до подруги до Європи, — каже Валерія, 28 років. — Ми до ранку відриваємось у клубах, удень витрачаємо гроші на шопінг, а вечорами перемиваємо кісточки чоловікам за келихом шампанського. Навіщо розповідати про це чоловікові? Він почувається спокійніше, думаючи, що я цілими днями лежу на пляжі з книжкою. Це допомагає мені почуватися загадковою та бажаною. Я повертаюся щасливою та заряджаю його гарним настроєм».

Брехня у відносинах може бути корисною лише за «одноразового використання»: якщо вона починає входити у звичку, шлюб у небезпеці. Нема рації будувати союз, фундаментом якого буде брехня. А відповісти на запитання жінки, чи не одужала вона, завжди краще негативно, навіть якщо правда очевидна.