П'є і не п'яніє. Вчені з'ясували, хто найлегше переносить алкоголь

"Алкогольні" гени

Дослідники з Університету Калгарі (Канада), проаналізувавши ДНК 85 видів ссавців, з'ясували, що у приматів та рукокрилих однаково висока активність генів, які відповідають за синтез алкогольдегідрогеназу. Ці ферменти нейтралізують дію етилового спирту і переводять його в ацетальдегід, який потім перетворюється на оцтову кислоту. Вона, у свою чергу, розпадається на воду та вуглекислий газ.

Чим активніше алкогольдегідрогенази, тим швидше розщеплюється етанол і тим більше його може вжити тварина, не отруївшись і не заснувши. Роботу одного з таких ферментів, ADH7 (він після потрапляння спиртного в організм першим вступає у справу), вчені вирішили відстежити за пов'язаним з ним геном.

Дані з цього відрізку ДНК зібрали у 85 видів ссавців з різних загонів — гризунів, рукокрилих, приматів, парнокопитних, хоботних, хижих і китоподібних — і зіставили з харчовими звичками. Насамперед враховували, як багато тварин споживають фрукти. Адже чим більша їхня частка в раціоні, тим вищий шанс зіткнутися з етанолом у природі — він часто міститься в плодах, що перезріли і перебродили.

Виявилося, що ген ADH7 має 79 з 85 досліджених видів, щоправда, деякі — наприклад, коней, слонів і білих носорогів — він не функціонує. Отже, ці тварини не здатні ефективно переробляти алкоголь і випадкова зустріч із ним може закінчитися сильним сп'янінням та серйозним отруєнням.

А ось у тих, хто їсть багато фруктів, передбачувано виявили підвищену активність "алкогольного" гена. Серед найстійкіших до етанолу виявилися рукокрилі, примати та деякі види сумчастих — зокрема, домовий опосум (Monodelphis domestica). При цьому у комахоїдних, які харчуються всім поспіль, у тому числі й фруктами, алкогольдегідрогеназа не така активна і, як припускають автори роботи, навряд чи бере участь у розщепленні етанолу.