Вчені назвали ще одну небезпеку хронічного стресу

На думку австралійських дослідників, хронічний стрес може сприяти розвитку хвороби Альцгеймера. Автори визначили ключові генетичні фактори стресу, що впливають на нейродегенерацію. Результати опубліковані у журналі Biological Reviews.

Хронічний психосоціальний стрес все частіше згадують як одну з причин розвитку хвороби Альцгеймера. Австралійські вчені під керівництвом Девіда Грота (David Groth) з Інституту медичних інновацій Університету Кертіна розглянули екологічні та генетичні фактори, які можуть впливати на гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникову вісь (вісь HPA) - головну нейроендокринну систему, яка регулює багато процесів. , імунну систему, настрій та емоції, сексуальність, зберігання та витрата енергії, а також управляє реакціями на стрес.

За словами авторів, генетичні фактори стресу в рамках осі HPA та інших шляхів можуть впливати на роботу імунної системи мозку. Коли порушення мають регулярний характер, наприклад, у разі хронічного стресу, це збільшує ризик деменції та сприяє розвитку хвороби Альцгеймера.

"Ми знаємо, що хронічний стрес впливає на багато біологічних шляхів в організмі. Існує тісний взаємозв'язок між впливом хронічного стресу і шляхами, що впливають на реакцію організму на такий стрес, - наводяться в прес-релізі видавництва слова Девіда Грота. - Генетичні варіації всередині цих стрес можуть впливати на поведінку імунної системи мозку, призводячи до дисфункціональної реакції. У мозку це призводить до хронічного порушення нормальних мозкових процесів, підвищуючи ризик подальшої нейродегенерації і, зрештою, деменції.

Автори описали механізми, за допомогою яких генетичні фактори хронічного стресу впливають на вісь HPA, викликаючи запалення головного мозку — основну причину нейродегенерації. На думку вчених, генетичні фактори змінюють імунну реакцію клітин мозку та мікроглії, що сприяє виникненню нейротоксичного середовища.

Вчені вважають, що їх відкриття сприятиме виробленню нових рекомендацій щодо прийому глюкокортикоїдів для управління стресом, заснованих на індивідуальних особливостях пацієнтів, які обумовлені поєднанням генетичних факторів та факторів навколишнього середовища, що зрештою допоможе знизити ризик розвитку хвороби Альцгеймера серед населення.