Вчені знайшли біомаркер тривалості життя

Американські вчені з'ясували, що за швидкістю накопичення генетичних мутацій можна прогнозувати, скільки років проживе людина. У жінок цей метод дозволяє передбачати період фертильності. Результати дослідження опубліковані у журналі Scientific Reports.

Давно відомо, що ушкодження ДНК протягом життя відбуваються постійно, але організм має механізми відновлення, що перешкоджають накопиченню шкідливих мутацій. Згодом ці механізми стають менш ефективними, тому, наприклад, літні батьки, зазвичай, передають потомству через зародкову лінію — яйцеклітину і сперму — більше генетичних мутацій.

Біологи з Університету Юти та Луїсвілського університету припустили, що швидкість, з якою людина набуває мутації ДНК, може бути біомаркером старіння і за нею можна передбачати тривалість життя навіть у молодих, а також фертильності у жінок.

Основою для вивчення став банк даних Центру з вивчення людського поліморфізму - міжнародного науково-дослідного генетичного інституту в  Парижі , який відіграє ключову роль у багатьох великих дослідженнях, що сприяють сучасному розумінню генетики людини.

У вибірку потрапила 41 родина, кожна із трьох поколінь. Автори проаналізували послідовності ДНК крові в трійках із 61 пари бабусь та дідусів з першого покоління та одного з їхніх дітей.

Так, вони порівняли мутації, виявлені в ДНК представників обох поколінь, і змогли визначити, скільки їх кожен із батьків накопичив у яйцеклітині або спермі на момент зачаття дитини, а потім розрахували кількість мутацій та швидкість їхнього накопичення для другого покоління.

Оскільки це дослідження ретроспективне, вчені мали змогу порівняти тривалість життя з кількістю накопичених мутацій як для старшого, але й середнього покоління.