Вчені змогли подвоїти швидкість загоєння переломів
Подвоїти швидкість відновлення пошкоджених кісток за допомогою імплантатів, створених на 3D-принтері, змогли російські вчені Томського політехнічного університету (ТПУ).
За словами авторів, запропонована ними технологія нанесення біоактивних покриттів на поверхню імплантатів також відрізняється помітною економією часу та ресурсів.
Найбільш зручна та ефективна технологія виробництва імплантатів – 3D-друк, що дозволяє отримувати вироби, які детально враховують анатомію пацієнта. Однак методи нанесення композитних покриттів на такі імплантати лише починають розвиватись.
У новому дослідженні вчені ТПУ визначили оптимальні структурні параметри титанових імплантатів, які виробляються за допомогою 3D-друку, а також запропонували методику їх удосконалення за допомогою біоактивного кальцій-фосфатного покриття, що забезпечує прискорене відновлення пошкоджених кісток.
За словами розробників, покриття вже успішно застосовується у всесвітньо відомому травматологічному Центрі Ілізарова – імплантати з ним встановлені більш ніж 400 пацієнтам віком від 6 до 50 років із Франції та інших країн.
Новизна розробки, як пояснюють фахівці ТПУ, полягає у комбінуванні кількох методів модифікування матеріалу. Такий підхід дозволяє персоніфікувати імплантати не лише за формою, а й за фізико-хімічними та біологічними властивостями, що необхідно при лікуванні складних патологій та травм.
"Ми поєднали ряд методів: мікродугове оксидування дозволило сформувати на поверхні титану пористе кальцій-фосфатне покриття, потім покриття просочили біорозкладним матеріалом, який служить контейнером для ліків і біоактивних речовин, що покращують приживаність імплантату, і, нарешті, плазмової обробки методом магне оптимальні властивості для розростання на ньому живих кліток", – розповів доцент науково-освітнього центру Б.П. Вейнберга ТПУ Сергій Твердохлєбов.
Також вчені ТПУ використали комп'ютерне моделювання процесу виходу лікарських препаратів, які розміщені на імплантаті. За словами дослідників, це не лише допомагає оптимізувати властивості виробу, а й скорочує обсяг дорогих експериментів, прискорюючи вихід нових типів імплантатів на ринок.
Почитати ще:
