Науковці з'ясували, на кого з батьків діти схожі більше

На розвиток дитини більше впливають гени батька, ніж матері. Здоров'я, зовнішність, тривалість життя людини визначає переважно батьківська частина геному. Материнська не така активна, проте саме вона, судячи з усього, значуща для еволюції.

Батьківський внесок

Генетично будь-який ссавець, у тому числі й людина, більше схожа на батька, ніж на матір, вважають дослідники Університету Північної Кароліни (США). Хоча обоє батьків передають однакову кількість генетичного матеріалу, батьківський сильніше впливає розвиток організму дитини.

Такого висновку вчені дійшли, вивчаючи геноми мишей, виведених схрещуванням дикої та лабораторної популяцій. Фахівці заміряли рівень експресії генів у різних тканинах, а потім порівнювали їх із копіями батьківських ДНК. Виявилося, що ділянки геному, отримані за чоловічою лінією, активніші у 80 відсотках випадків. Отже, вони більшою мірою визначають, яким буде потомство.

Автори роботи зазначають, що це може бути справедливим для всіх ссавців, включаючи людей.

Старість у спадок

Від ДНК батька багато в чому залежить тривалість життя його дітей, вважають німецькі дослідники. Справа в тому, що з віком у будь-якої людини може змінюватися робота генів. З різних причин (їх називають епігенетичними) — через тривалий стрес, голод або радіацію — до нуклеотидів приєднуються так звані метильні групи — хімічні сполуки, що впливають на експресію генів. В результаті одні стають активнішими, а інші, навпаки, замовкають. Зрозуміло, що це позначається на організмі батька, але, як з'ясувалося, окремі ділянки ДНК потомство успадковує разом із метильними групами. І насамперед ті, що пов'язані із тривалістю життя.

Вчені спостерігали за двома групами мишей. Одні народилися від молодих самців, інші від літніх. Тварини з першої групи старіли повільніше та вмирали на два місяці пізніше, ніж їхні однолітки від вікових батьків.

Порівняння зразків батьківської сперми та тканин потомства показало, що тварини, зачаті літніми самцями, успадкували епігенетичні зміни батьків. Причому схожі малюнки метильних груп розташовувалися на генах, що впливають на тривалість життя та пов'язані з віковими патологіями.

Автори дослідження думають, що це можна застосувати і до людини, оскільки описаний механізм вважається фундаментальним для всіх ссавців.