Біолог оцінила ризик розвитку постковидного синдрому після «Омікрону»
Доктор біологічних наук, професор Школи системної біології Університету Джорджа Мейсона Анча Баранова розповіла, чи позначиться широке поширення омікрон-штаму коронавірусу на числі випадків постковидного синдрому і чи вплинув цей варіант на тривалість захворювання на COVID-19.
За її словами, поки що немає фактів, які свідчать про те, що при «Омікроні» наслідків захворювання буде менше, ніж за інших штамів.
«Діагностувати постковидний синдром можна лише через три місяці після перенесеного захворювання. Ці три місяці ще не минули, тому у багатьох складається невірне враження, що після «Омікрону» постковидного синдрому немає».
Вона також підкреслила, що середньопопуляційне зниження тяжкості COVID-19 пояснюється більшою мірою збільшеною часткою вакцинованих.
Фахівець вказала, що тривалість захворювання з появою варіанта «Омікрон» не змінилася, вона, як і раніше, у більшості випадків становить п'ять–сім днів, а триваліший перебіг є несприятливою ознакою.
«Жінки більш схильні до розвитку постковидних реакцій. Це пояснюють тим, що жінки схильні до аутоімунних реакцій, ніж чоловіки. Взагалі, у постковидного стану кілька складових: аутоімуна, проблеми з коагуляцією, нервовою системою, роботою мозку та чоловічою репродукцією», — пояснила біолог.
Баранова рекомендувала не чекати на можливі наслідки COVID-19, а відразу після одужання починати відновлювати метаболізм, що вплине на зниження постковидних синдромів. Крім того, наголосила експерт, дуже важливою є програма реабілітації.
