Біологи відкрили ген, пов'язаний із появою вугрів на шкірі
Молекулярні біологи з'ясували, що ймовірність появи вугрів на шкірі залежить від рівня активності гена GATA6, який керує зростанням певних типів клітин у волосяних цибулинах. Статтю із висновками вчених та описом можливого лікування вугрів опублікував науковий журнал Nature Communications.
"Ми з'ясували, що ген GATA6 відіграє найважливішу роль у функціонуванні верхніх шарів шкіри людини, які пов'язані з волоссям та сальними залозами. Через його втрату виникають типові порушення в їх роботі, внаслідок чого з'являються вугри. Відповідно, вивчення порушень у його роботі відкриє дорогу для створення нових методів лікування вугрів", – пишуть дослідники.
За статистикою Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), вугри залишаються найпоширенішою дерматологічною проблемою у світі. Вони вражають приблизно 650 млн людей, переважна більшість яких – підлітки та молоді люди.
Як правило, вугри – наслідок розвитку хронічних запалень так званого сально-волосяного шару шкіри. Ці запалення виникають через те, що в протоках сальних залоз накопичуються мертві клітини та шкірні виділення. Традиційно вважається, що вугри з'являються через порушення у роботі гормонів під час статевого дозрівання, а також розмноження певних видів мікробів у сальних залозах.
Молекулярні біологи під керівництвом професора Королівського коледжу Лондона (Великобританія) Фіони Уатт відкрила можливе генетичне підґрунтя розвитку вугрів. Вчені досліджували, як змінюється характер роботи різних генів у клітинах шкіри мишей та людини при появі вугрів та під час статевого дозрівання.
Генетичний захист від вугрів
Увагу біологів привернула ділянка GATA6, яка відіграє роль своєрідного стоп-сигналу, допомагаючи шкірі уникати надміру швидкого розмноження кератиноцитів – одного з головних типів її клітин. Уатт та її колеги звернули увагу, що кератиноцити відіграють важливу роль у розвитку вугрів, допомагаючи "коркам" формуватися в сальних залозах.
Біологи детально вивчили, як цей ген працює у здорових клітинах шкіри, а також як його активність змінюється з появою вугрів. Виявилося, що у людей з вуграми активність GATA6 у всіх клітинах сально-волосяного шару шкіри була набагато нижчою незалежно від того, наскільки сильними були запалення.
Якщо ж його активність знижувалася, то кератиноцити і ще один тип клітин шкіри, себоцити, починали розмножуватися активніше і поширюватися волосяними цибулинами, сальними залозами і протоками, що їх зв'язують. Якщо вчені примусово "включали" GATA6, це пригнічувало їхнє розмноження і не давало пробці усередині проток сформуватися.
Коли вчені вводили в живильне середовище із зразками волосяних цибулин молекули ретиноєвої кислоти - поки єдиного засобу боротьби з вуграми, - то рівень активності цього гена підвищувався. Якщо ж GATA6 видаляли, це різко знижувало силу дії ретиноєвої кислоти на клітини шкіри.
Уатт та її колеги роблять висновок, що їхні результати дають надію на те, що подальші експерименти допоможуть вченим знайти безпечніші методи управління активністю GATA6. Можливо, завдяки цьому вчені створять перші безпечні та дієві засоби від вугрів.
Почитати ще:
