Біологи провели перші випробування вакцини від дифузної гліоми
Німецькі біологи розробили і вперше перевірили на практиці вакцину від дифузної гліоми – однієї з найагресивніших форм раку мозку. В результаті імунітет кількох десятків пацієнтів знищив усі скупчення ракових клітин у нервовій тканині. Опис їхнього дослідження опублікував науковий журнал Nature.
На відміну від багатьох інших типів раку, гліома не має чітких меж. Вона швидко поширюється по різних регіонах центральної нервової системи, через що часто її не можна видалити хірургічним шляхом або знищити радіотерапією. Професор Гейдельберзького університету Вольфганг Вік із колегами створили вакцину від важкого різновиду цього раку – дифузної гліоми.
"Щороку гліому діагностують приблизно у п'яти тисяч мешканців Німеччини, у 1,2 тис. вона проходить у дифузній формі. Донедавна не було жодних способів повністю зупинити зростання пухлин", - розповів Вік.
У клітинах цієї форми гліоми часто зустрічаються мутації у гені IDH1. Він відповідає за роботу однієї з найважливіших ланок круговороту поживних речовин в організмі. Подібні зміни в структурі ДНК не прискорюють, а уповільнюють розвиток пухлини, а також є її розпізнавальним знаком, оскільки мутації в гені IDH1 не зустрічаються у здорових клітинах.
Вчені припустили, що цю особливість дифузної гліоми можна використовувати для створення вакцини, яка може "навчити" імунітет розпізнавати ракові клітини та не чіпати здорові нейрони та допоміжні тільця мозку.
Подібний метод лікування називають імунотерапією. В останні роки вчені активно досліджують її застосування для боротьби з раком шкіри, легенів та інших новоутворень. Ключовий принцип імунотерапії полягає в тому, щоб "нацькувати" імунітет на злоякісні пухлини. Для цього вчені використовують антитіла, які "мітять" ракові клітини.
Роботу нової вакцини, яку назвали IDH1-vac, вчені спершу перевірили на мишах із частково людською імунною системою. Потім препарат протестували на 33 добровольцях, які страждали від дифузної форми гліоми та проходили лікування у медичних центрах Німеччини.
Спочатку дослідники планували лише перевірити, наскільки вакцина є безпечною. Однак перші спостереження показали, що більш ніж у 93% учасників експерименту виробилася сильна реакція на вакцину і мутантну форму білка IDH1. При цьому жодних серйозних побічних ефектів, які б загрожували життю пацієнтів або викликали у них великий дискомфорт, вчені не зафіксували.
Подальші спостереження, які тривали два роки, показали, що за допомогою вакцини раку вдалося повністю зупинити в організмі приблизно 82% пацієнтів. Найближчим часом вчені продовжать клінічні випробування на більшій кількості добровольців, а також спробують посилити дію вакцини, поєднавши її з чекпоінт-терапією.
Так називають відносно новий підхід до боротьби з раком, спрямований на нейтралізацію тих молекул, які виробляють ракові клітини для придушення імунної системи, використовуючи антитіла і редагуючи геном імунних клітин. Комбінація подібних прийомів з IDH1-vac, як сподіваються вчені, допоможе імунітету активніше боротися з дифузною гліомою та знищувати всі великі скупчення ракових клітин у мозку пацієнтів.
