"Людський фактор": вчені розкрили формулу щастя
Вчені з Гарварда провели довге, ні, швидше за супердовге дослідження природи такого примарного стану, як людське щастя. Воно тривало понад 80 років, протягом яких сотням його учасників у різні періоди життя – від раннього дитинства до глибокої старості – задавалися, начебто, елементарні питання. Про стан здоров'я, сприйняття навчання та роботи, відносини в сім'ї та погляди на навколишній світ. Більше того, опитувалися і родичі, які могли уявити погляд на близьку людину ніби збоку і цим доповнити загальну картину, наблизившись до об'єктивності. Дати цінну інформацію, що базується на спостереженнях та спілкуванні з учасниками експерименту.
Висновок вчених однозначний: щастя людині дарують добрі стосунки з оточуючими: рідними, друзями, колегами. Але найголовніше – не їх кількість, а якість та глибина. Довіра, кохання, дружба, надійність, готовність покластися на ближнього. Якщо справа саме так, то нервова система людини розслаблюється, йдуть стресові стани, зменшується емоційний біль і незадоволеність.
Іншими словами, справді щасливою людиною можна назвати того, хто так вибудовує своє життя та оточує себе такими людьми, для яких базові моральні цінності – аж ніяк не порожній звук. До висновків вчених із Гарварду можна лише додати, що для повного щастя в деяких індивідуальних випадках потрібне відчуття внутрішньої свободи та незалежності, свідомості свого буття та причетності до якоїсь великої справи.
Деякі помилково вважають, що щастя можуть принести владу та великі гроші з їхніми можливостями, а іноді й культом розкоші, насолод та споживання. Тобто гедонізм. Але це зовсім не так. До речі, і це вчені також довели. Люди зі статусом і тугим гаманцем набагато частіше схильні до тривожності, дратівливості, пригніченості, а часом і відвертих страхів, фобій і маній. Тож відсутність великих грошей – зовсім не біда. Були б довкола хороші люди. Та й багатий той, кому вистачає, а не в когось банківські рахунки з безліччю нулів.
Почитати ще:
