Невролог розповіла про вплив стресу на організм
Лікар-невролог Надія Боярінова розповіла, як стрес позначається на організмі.
За словами фахівця, до стресу в сучасних умовах призводять високий ритм життя, урбанізація, зростання кількості взаємодій протягом дня між людьми, часто конфліктних, чи невідповідність реальних умов соціального існування насущним людським потребам.
Вона також навела дані, згідно з якими Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) показала, що стрес став більш поширеним, ніж будь-коли раніше, і є «епідемією XXI століття», а ООН у своєму звіті називає стрес на робочому місці «чумою XXI століття ». Стрес, таким чином, сьогодні набуває масштабів світової епідемії, являючи собою основну соціальну та економічну проблему сучасного суспільства.
За словами Бояринової, вченими виділяються такі види стресу: інформаційний; посттравматичний стрес (коли психологічна травма викликає переживання інтенсивного страху, безпорадності та крайнього жаху); емоційний стрес.
«Незалежно від виду стресу, як правило, у людини швидко виникає тривога як психофізіологічний сигнал про те, що реакція на стрес вже почалася, і в майбутньому вона може призвести до біохімічних та фізіологічних змін, які у свою чергу без своєчасної допомоги можуть призвести до самих різноманітним захворюванням внутрішніх органів та систем — серцево-судинної, нервової, дихальної та інших», — уточнила невролог.
Відомо, що стрес може спричиняти як структурні зміни головного мозку, так і гормональний дисбаланс в організмі. Хронічний стрес може призвести до атрофії білої та сірої речовини головного мозку, зниження його ваги та щільності нейронів, а згодом до виникнення порушень у процесі навчання та розладів пам'яті.
Згідно з міжнародними дослідженнями, стрес може викликати функціональні та структурні зміни в гіпокампі головного мозку, що ведуть до атрофії та порушення нейрогенезу. Крім цього хронічний стрес підвищує рівень кортизолу (гормону стресу) у крові, призводить до зменшення зв'язків між нейронами, через що нервова система втрачає здатність у достатній кількості приймати та обробляти різноманітні сигнали, що надходять у клітини мозку з усіх боків. Це знижує здатність нервової системи до нормальної роботи, синтезу, аналізу будь-якого матеріалу, а отже, до реагування у вигляді адекватних відповідей/вчинків/рухових реакцій.
Згодом усі ці зміни можуть призвести до дуже складного та тяжкого у плані терапії соматоформного розладу нервової системи — до депресії, уточнює лікар. У цьому випадку, як правило, виникає суттєвий дисбаланс дуже важливих речовин — дофаміну, серотоніну, норадреналіну та інших, що беруть участь у освіті емоцій, настрої, впливу на ритми сну/неспання, агресію, апатію, харчову поведінку та поведінкові реакції в цілому.
